Цінні папери – грошові документи, які з’явилися в умовах товарно-грошових відносин. Цінні папери у документарній та бездокументарній формі. Характеристика вторинного і первинного ринку цінних паперів. Емітент та інвестор - учасники ринку цінних паперів.
Аннотация к работе
Цінні папери - це грошові документи, які: - свідчать про право на володіння часткою капіталу або про відносини позики; Головною особливістю цінних паперів є те, що вони можуть одночасно виконувати грошові функції (бути позиковими грошами) та виступати інструментом короткострокового або довгострокового інвестування капіталу з метою отримання доходу. Забезпечення обороту фінансових ресурсів на ринку цінних паперів України здійснюється через цінні папери, які відповідно до чинного законодавства поділяються на групи: 1) пайові цінні папери, за якими емітент не несе зобовязання повернути кошти, інвестовані в його діяльність, але які засвідчують участь у статутному фонді, надають їх власникам право на участь в управлінні справами емітента та одержання частини прибутку у вигляді дивідендів та частини майна при ліквідації емітента; Цінні папери можуть бути іменними чи на предявника, з вільним чи обмеженим колом обігу, у паперовій та іншій матеріалізованій або нематеріалізованій формі (записи на рахунках у системі електронного обігу цінних паперів). інвестиційні сертифікати випускаються інвестиційними фондами та компаніями і мають наступні характеристики: дають право на одержання доходу у вигляді дивідендів; обсяг емісії не може перевищувати 15-кратного розміру статутного фонду; розміщуються і викуповуються за ціною, яка відповідає вартості чистих активів; обмінюються на приватизаційні папери;У світі розрізняють декілька організаційних моделей ринку цінних паперів, які, насамперед, відрізняються співвідношенням банків та інших фінансово-кредитних установ, можливістю втручання державних органів. США Німеччина Висока частка акціонерного капіталу (облігації та акції на ринку відносяться як 4:3) Низька частка акціонерного капіталу, висока частка фінансування за рахунок випуску облігаційних позик (облігації відносяться до акцій як 10:1) Дефіцит бюджету фінансується тільки шляхом випуску цінних паперів Поряд із випуском державних цінних паперів існує традиція прямого кредитування на покриття дефіциту Низька частка банків у статутних фондах промислових підприємств Висока чи порівняно висока частка участі банків у статутних фондах промислових підприємств; різноманітні форми асоціацій банків та підприємств На ринку цінних паперів переважають небанківські інвестиційні інститути, частка банків у фінансових інститутах знижується На ринку цінних паперів переважає вплив банків, частка банків у фінансових активах стабільнаЕмітент - юридична особа, яка від власного імені випускає цінні папери та бере на себе зобовязання виконати умови, що випливають з умов їх випуску. Інвестори - фізичні і юридичні особи України та інших країн світу, які стали чи мають намір стати власниками акцій та облігацій. Інвесторами є особи, які вкладають власні кошти, майно, майнові та немайнові прав, у тому числі інтелектуальну власність, у цінні папери. Інвесторами в Україні можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, за винятком органів держаної влади та управління і місцевих органів самоврядування. (Це не стосується Пенсійного фонду, одним із напрямів діяльності якого є вкладення коштів у цінні папери державних органів та акціонерних товариств).
План
Зміст
1. Характеристика цінних паперів
2. Документарна та бездокументарна форма ЦП
3. Первинний та вторинний ринок ЦП
4. Моделі ринку цінних паперів
5. Учасники ринку цінних паперів
Список литературы
2.4. Серія: 2.5. Номер
2.6. Ким виданий: 2.7. Дата видачі: 3. Розпорядник
3.1. Прізвище, імя, по батькові: 3.2. Посада: 3.3. Документ: 3.4. Серія: 3.5. Номер: 3.6. Ким виданий: 3.7. Дата видачі: 4. Юридична адреса
6.1. Документ: 6.2. Серія: 6.3. Номер: 6.4. Ким виданий: 6.5. Дата видачі: 7. Банківські реквізити
7.1. Назва установи банку: .2. МФО: 7.3. Рахунок: 8. Додатково
8.1. Форма одержання виписки: факс; особисто
9. Звязок
9.1. Телефон: 9.2. Факс:9.3. Е-mail: Голова Правління ВАТ
3. Первинний і вторинний ринок цінних паперів
Сукупність функцій ринку цінних паперів в економіці можна поділити за двома групами: постійні, властиві стабільній стаціонарній системі акціонерних відносин господарювання, i тимчасові, притаманні періоду становлення акціонерних форм організації виробництва i фондового ринку внаслідок разових глибинних змін у системі відносин власності на капітал.
До постійних функцій ринку цінних паперів необхідно віднести: - інвестиційну;
- власницько-стимулюючу;
- оперативного реагування i переливу капіталів.
До тимчасових функцій належать: - приватизаційна;
- антиінфляційна.
Потрібно зазначити, що як постійні, так i тимчасові функції фондового ринку послідовно взаємоповязані між собою i визначають роль ринку цінних паперів в економіці країни та його значення у процесі відтворення.
Проте в Україні повноцінне виконання зазначених функцій ускладнюється рядом обставин, повязаних із сучасним етапом реформування економічної системи країни. Специфіка становлення i розвитку українського ринку цінних паперів, якщо її розглядати з точки зору динаміки відтворення на макроекономічному рівні, проявляється в тому, що вони збіглися з фазою звуженого процесу відтворення i такого, що постійно звужується. Щодо розвитку ринку цінних паперів, то він характеризувався досить значними показниками зростання.
Деяке уповільнення темпів падіння виробництва все ще дозволяє реалізувати програму узгодженого розвитку як фондового, так i виробничого секторів. Подальше ж зменшення обсягів відтворення при випереджаючому зростанні ринку цінних паперів загрожує призвести до повного краху останнього. Адже, врешті-решт, на ринок реально надходитиме низькоякісний товар.
Світова практика свідчить, що якість будь-якого фінансового товару тим вища, чим краще він забезпечений результатами ефективного функціонування емітента. Загальноприйнята схема залучення грошових коштів юридичних i фізичних осіб наступна: накопичення - інвестування в цінні папери виробничих, фінансових, муніципальних i державних органів. Вона успішно функціонує лише при реальному відтворенні. Тобто коли ринок цінних паперів повноцінно виконує одну із своїх важливих функцій - функцію перерозподілу капіталів, що забезпечує безперервне переливання коштів між двома підрозділами виробництва, тимчасово вільні кошти постійно шукають місця найвигіднішого застосування. Поряд з цим, у самих підрозділах відтворення виділяються лідери, які пропонують найперспективніший i найякісніший товар - цінні папери.
Ринок капіталу є інститутом, що забезпечує здійснення довгострокових інвестицій фірм, урядів та домогосподарств. Він поділяється на кредитний ринок та ринок цінних паперів із диференціацією останнього щодо того чи іншого фінансового інструменту.
Ринок цінних паперів відрізняється від інших, перш за все, специфічним характером свого товару: - не маючи своєї власності, може мати високу ринкову ціну;
- право на одержання доходу і зобовязання цей дохід виплачувати;
- за допомогою цінних паперів можна одержати доступ до реальних цінностей або забезпечити перехід від одного субєкта до іншого;
- цінні папери - це засіб, який забезпечує рух капіталу від галузей виробництва, де є його надлишок до галузей, яким він більш необхідний.
Первинним ринком цінних паперів є економічний простір, який цінний папір проходить від емітента до першого покупця.
На первинному ринку будь-яка особа, що має необхідний статус, може одержати додатковий капітал шляхом випуску своїх облігацій.
Акціонерні товариства можуть випустити облігації не більше 25 % від розміру статутного фонду підприємства. Рішення про випуск облігацій підприємства, в якому визначаються умови випуску і порядок розміщення облігацій, приймається емітентом і оформляється протоколом. Протокол повинен містити наступні дані: назву емітента облігацій; розмір його статутного фонду; види господарської діяльності і дані службових осіб емітента; назву аудиторської фірми, що його контролює; дані про розміщення раніше випущених цінних паперів; мету випуску та види облігацій; суму емісії та номінальну вартість облігації; порядок випуску облігацій та сплати доходів за ними.
Рішення про випуск облігацій внутрішніх державних та місцевих позик приймається Кабінетом Міністрів України та місцевими радами народних депутатів.
Випуску акцій повинна передувати публікація спеціального проспекта емісії, що містить повну і достовірну інформацію про діяльність товариства.
Емітентом цінних паперів може бути будь-яка юридична особа, яка від свого імені випускає цінні папери і зобовязується виконувати обовязки, що випливають з умов їх випуску.
Вторинний ринок цінних паперів - це сфера обігу цінних паперів, до якої вони потрапляють після того, як їх продасть перший власник, що купив ці цінні папери у емітента безпосередньо або через посередника. Цей ринок може бути неорганізованим (позабіржовим) або організованим (біржовим).
Позабіржовий (неорганізований) ринок характеризується наступними особливостями: - відсутністю єдиного курсу на однакові цінні папери;
- торгівля цінними паперами відбувається в різний час і в різних місцях;
- великою кількістю продавців цінних паперів;
- відсутністю єдиного центру, який би відпрацьовував методологію.
Організований (біржовий) ринок - це торгівля цінними паперами на основі фактичного співвідношення попиту і пропозиції в спеціально організованих місцях за чітко прописаними правилами і технологіями. Біржі є основним інститутом вторинного ринку цінних паперів, сприяють накопиченню, розподілу і перерозподілу капіталу. Усього в світі нараховується близько 200 фондових бірж, що обєднані у Міжнародну Федерацію фондових бірж. Найбільшими з них є фондові біржі Нью-Йорка, Токіо, Лондона.1. Калина А.В, Корнеев В.В., Кощеев А.А. Рынок ценных бумаг (теория и практика). - К., 1999.
2. Девід Д. Дріскол. МВФ та Світовий банк: чим відрізняються ці організації// Фондовий ринок. - 1999. - № 16. - С. 34-39.
3. Василик О.Д. Державні фінанси України. -К.: Вища школа. 1997.