Теоретичні основи забезпеченості та ефективності використання трудових ресурсів. Напрями вдосконалення ефективності використання трудових ресурсів в сільському господарстві. Моделювання складу і структури трудових ресурсів. Охорона праці на підприємстві.
Аннотация к работе
Зміст Вступ 1. Теоретичні основи забезпеченості та ефективності використання трудових ресурсів 1.1 Суть та класифікація трудових ресурсів в аграрному секторі економіки 1.2 Трудова мотивація і конкурентоспроможність працівників сільського господарства 1.3 Методика дослідження ефективності використання трудових ресурсів 2. Ефективність використання трудових ресурсів в ДПДГ ВДСГДС 2.1 Природно-економічна характеристика підприємства 2.2 Забезпеченість персоналом та ефективність його використання 2.3 Продуктивність праці та трудомісткість основних видів продукції 2.4 Ефективність використання фонду оплати праці в ДПДГ ВДСГДС 3. Напрями вдосконалення ефективності використання трудових ресурсів в сільському господарстві 3.1 Вплив мотивації праці на підвищення ефективності виробництва 3.2 Вплив рівня продуктивності праці та її оплати на ефективність використання трудового потенціалу в ДПДГ ВДСГДС 3.3 Фактори стимулювання та підвищення трудової мотивації сільськогосподарських працівників 4. Охорона праці в ДПДГ ВДСГДС 5.1 Охорона праці на підприємстві 5.2 Охорона праці в бухгалтерії (економічний відділ) 5.3 Рекомендації по покращенню умов праці в господарстві 5.4 Стан цивільної оборони в ДПДГ ВДСГДС Висновки Список використаної літератури Додатки Вступ Основою збільшення виробництва сільськогосподарської продукції та підвищення матеріального добробуту населення є раціональне використання трудових ресурсів, які є головною складовою частиною продуктивних сил сільського господарства, а їх праця - вирішальним фактором виробництва. Праця - це доцільна діяльність людини, в процесі якої створюються матеріальні блага для задоволення особистих і суспільних потреб. Вона є єдиним джерелом суспільного багатства, матеріальною основою існування і розвитку, першою умовою людського життя. Сільськогосподарська праця більш складна, її результати значною мірою залежать від природних і економічних умов, а також територіально розміщення господарства. На сучасному етапі сільське господарство України знаходиться в стадії завершення аграрної реформи, кінцевою метою якої є становлення і розвиток соціально-орієнтованої економіки ринкового типу. Перехідний етап реформування економічних відносин в аграрній сфері позначився на ній затяжною і гострою кризою. Наявність і функціонування раціональної системи управління на державному, галузевому, регіональному та на рівні підприємства є важливою і необхідною складовою розвинутої ринкової економіки. Загострення проблеми працевлаштування і подолання безробіття зумовили потребу у детальному розгляді питань управління відновленням трудового потенціалу (планування, набір, відбір, підготовка кадрів, їх стимулювання), раціональної організації роботи з персоналом, атестації і оцінки кадрів, планування кар’єри і службового просування, впровадження раціональної системи винагород. Відтворення робочої сили складається з суми життєвих благ, необхідних для підтримання життя окремих індивідуумів і членів їхніх сімей, витрат на їх освіту та підготовку. Методичною основою дослідження є базові положення економічної теорії, наукові розробки вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем мотивації працівників в сільськогосподарському виробництві, законодавчі та нормативно-правові акти країни, а також фінансова та статистична звітність ДПДГ ВДСГДС за період з 2006 по 2008 роки. трудовий ресурс ефективність охорона праці 1. В сучасних умовах вони є субєктом управління, що виражається в державному регулюванні розподілу та перерозподілу працівників, підготовки кадрів, забезпечення зайнятості та ін. Тепер же, коли економічно активним населенням вважаються люди до 70 років, можна допускати приблизно однакову частку тих, хто потребує роботу як у містах, так і в селах. Так, наприклад, П.О. Косяков свого часу вказував: «Подібні визначення, очевидно, придатні для тієї мети, яку ставили перед собою автори в своїх дослідженнях, але із загальнонаукової точки зору вони мають таки досить обмежений характер. Якщо врахувати, що трудові ресурси функціонують і розвиваються тільки у формі певних виробничих відносин, то на етапі ринкової трансформації економіки України методологічно правильним буде, на наш погляд, використовувати в різних розробках такий склад трудових ресурсів за структурно-функціональним підходом, у якому чітко проявляється їх субєктивна характеристика: 1) особи, які самостійно забезпечують себе роботою за допомогою належних їм засобів виробництва (підприємці; особи, зайняті творчою діяльністю; особи, які живуть на доходи від власності (дивіденди, проценти, спадок); деякі інші категорії громадян; 2) особи найманої праці, які фактично мають роботу на підприємствах, організаціях, в різних установах, де їм виплачується заробітна плата. У 1998 р. Світовий банк провів вартісну оцінку цього багатства у 192 країнах за трьома основними складовими: 1) людський капітал; 2) природний капітал; 3) фізичний капітал (нагромаджені матеріально-речові фонди) [37]. Людський капітал, за цими розрахунками, становить 64 %, природний капітал - 20 %