Трудові права жінок в Україні - Курсовая работа

бесплатно 0
4.5 54
Трудові права жінок як об’єкт правового захисту їх діяльності: міжнародно-правові документи; закріплення принципу рівності в законодавстві України. Пільги і гарантії працюючим та вагітним жінкам, зобов’язання власника щодо надання особливих умов праці.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Міністерство аграрної політики та продовольства України Василівський коледж Таврійського державного агротехнологічного університету Курсова робота з дисципліни «Трудове право»На законодавчому рівні було прийнято ряд документів в основу їх ввійшли принципи міжнародного характеру, спеціальним призначенням яких є захист прав жінок. Конституція України закріпила рівність прав жінки і чоловіка. Разом з тим, трудове законодавство регулює зокрема принцип рівності між чоловіком і жінкою, визначають статус жінки і її можливостей у суспільстві з урахуванням особливостей жіночого організму враховуючи фізіологічні особливості організму жінки, інтереси охорони материнства і дитинства, встановлює спеціальні норми, що стосуються охорони праці та здоровя жінок. Слід зазначити, що сучасний трудовий кодекс забезпечує: надання жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальних заходів щодо охорони праці і здоровя жінок, встановлення пенсійних пільг; створення умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям. 24 Конституції України рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоровя жінок; встановленням пенсійних пільг і таке інше.В основі цього аспекту державної політики щодо жінок лежать такі міжнародні документи: Загальна декларація прав людини (1948 р.), Конвенція про дискримінацію у сфері праці і зайнятості (1958 р.), Конвенція про ліквідацію - всіх форм дискримінації щодо жінок (1979 р.), Конвенція про примусову чи обовязкову працю (1981 р.), Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права (1966 р.) тощо. Документ був прийнятий з метою недопущення дискримінації жінок, оскільки держави-учасниці занепокоєні тим, що, незважаючи на вже прийняті Організацією Обєднаних Націй та її установами загальні резолюції, декларації та рекомендації, як і раніше мала місце значна дискримінація щодо жінок, що перешкоджало і перешкоджає участі їх нарівні з чоловіками у політичному, соціальному, економічному й культурному житті своєї країни, заважає зростанню добробуту суспільства і сімї тощо. Конвенція визначає поняття «дискримінація щодо жінок» як будь-яке розрізнення, виняток або обмеження за ознакою статі, спрямоване на ослаблення, чи таке, що зводить нанівець визнання, користування або здійснення жінками, незалежно від їх сімейного стану, на основі рівноправності чоловіків і жінок, прав людини і основних свобод у політичній, економічній, соціальній, культурній або будь-якій іншій галузі. Держави-учасниці, засуджуючи дискримінацію щодо жінок в усіх її формах, погодилися негайно всіма відповідними заходами здійснювати політику ліквідації дискримінації щодо жінок і з цією метою взяли чимало зобовязань, які мають методично-рекомендаційне значення не тільки для держав-учасниць, а й для всіх інших країн демократичної орієнтації. 2 Конвенції держави-учасниці мають включити принцип рівноправності чоловіків і жінок у свої національні конституції або інше відповідне законодавство, якщо цього ще не було зроблено, та забезпечити за допомогою закону й інших відповідних заходів практичне здійснення цього принципу: вжити відповідних законодавчих та інших заходів, включаючи санкції, там, де це необхідно, що забороняють будь-яку дискримінацію щодо жінок, тощо [4].Однією з основних причин, які гальмували успішну організацію і розвиток жіночих видів праці у Російській імперії, у тому числі в Україні, було кріпацтво. З відміною кріпацтва жінка все ширше почала залучатися до суспільно-трудової діяльності [14, с.116]. Для жінок і дівчат низьких верств соціальна адаптація до нових умов життя проходила без особливих труднощів, оскільки і до цього вони знаходилися у становищі найманих робітниць, і ці зміни давали їм свободу і самостійність у виборі професії. Жінки із середніх верств мали труднощі у процесі соціалізації. Одне з перших місць, куди було офіційно дозволено приймати жінок, було телеграфне відомство.Закріплюючи рівність чоловіка та жінки в трудових правовідносинах, українське законодавство про працю разом з тим певною мірою враховує особливості жіночого організму і встановлює пільги і гарантії працюючим жінкам. Але часом у цьому прагненні деякі роботодавці забувають про трудове законодавство, відмовляючи в прийнятті на роботу “небажаним претендентам” до числа яких іноді потрапляють і жінки, що мають дітей. Забороняється використовувати працю жінок на важких роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.

План
ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Законодавче забезпечення трудової діяльності жінок

1.1 Міжнародно-правові документи щодо захисту прав жінок

1.2 Закріплення принципу рівності в законодавстві України

Розділ 2. Пільги і гарантії працюючим жінкам

2.1 Пільги і гарантії працюючим жінкам

2.2 Пільги та гарантії вагітним жінкам

Розділ 3. Трудові права жінок як обєкт правового захисту

Висновок

Список використаної літератури та посилань

Додаток: Практичні завдання

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?