Особливості формування культури Чорної Африки. Культура, мистецтво народів, пам’ятки стародавнього мистецтва. Історія термінів "маври" і "мавританський", що походять від слова "темний". Африканські культові маски. Тенденції розвитку культури Африки.
Аннотация к работе
Тропічно-африканський культурний регіонЦі землі були надійно сховані розпеченими пісками пустелі, котру ми знаємо як Сахару, непрохідними болотами верхівя Нілу, дрімучими лісами та річками, повними підступних пасток. Стародавні римляни, котрі завоювали майже всю Ойкумену і яких важко було чимось вразити, відомі своїм висловом: "З Африки завжди приходить що-небудь нове". "Піонерами" Африки були єгиптяни, потім фінікійці. На думку спеціалістів-археологів, кліматологів, істориків, антропологів та етнографів, Сахара в далекому минулому була зоною степів з багатим тваринним світом. Та вони теж були виснажливими й не завжди вигідними: через муху цеце було неможливо використати вючних тварин, від її укусів терпіли й люди; сміливців, які наважувалися долати неходжені лісові хащі й підступні ріки, атакували численні види кліщів, стрічкові червяки - поширеними були тропічна лихоманка, малярія, дизентерія та інші хвороби.Самобутнє мистецтво народів Африки розвивалося переважно в західному Судані, на Гвінейському узбережжі та в Конго. Саме тут досягла найвищого розквіту художня творчість народів цього континенту: скульптура, живопис та архітектура. Інший характер має мистецтво народів Східної Африки й півночі Судану, тобто регіонів, де був поширений іслам. Памятки стародавнього мистецтва Африки були виявлені й у Південній Африці. Тіло прикрашали як чоловіки, так і жінки з декоративною метою і для того, щоб показати свій соціальний статус (наприклад, жінкам робили татуювання, за яким можна було визначити їхній сімейний стан, а чоловічі тату свідчили про мисливську вправність або військові перемоги).Це давнє місто було столицею північноафриканської держави Карфаген, що існувала протягом VII-II ст. до н.е. на території сучасного Тунісу. Народом, який у стародавні часи населяв ці землі, були фінікійці. У часи, коли Карфаген став однією з провінцій Римської імперії, він отримав нову культуру. Із винайденням такої техніки мистецтво монументального живопису набуло нових засобів виразності: однотипні геометрично правильні мозаїчні елементи давали митцям можливість ускладнювати художнє рішення твору - зображення набували тривимірності. У панно проявляється нове ставлення до кольору: фігура більше не виглядає світлим силуетом на темному тлі - місце темного фону займає світло-блакитний колір, обличчя модельоване світлотінню багатих відтінків, одяг і головний убір викладені тесерами яскраво-червоного, пурпурового й золотого кольорів, грубі контури відсутні, майже зникають свинцеві вставки, широко застосовувані в ранніх єгипетських мозаїках (вони залишаються тільки в контурах древка прапора й геометричних бордюрів).Африканські маски існують від часів палеоліту та відіграють особливу роль у житті народів західного та екваторіального регіонів континенту. Усі значні моменти життя людини: збирання врожаю, поховальні й весільні обряди, посвячення юнаків та дівчат - супроводжуються появою масок. Матеріал, з якого виготовляють маски, надзвичайно різноманітний: це може бути дерево, кістка, теракота або їх комбінування із додаванням шкіри, хутра, волосся, піря, рослинних волокон, зубів, намиста та ін. Візерунки на масках вирізаються й покриваються фарбою, або просто розписуються, або викладаються з намистин і черепашок.Традиційні культури негритянських народів Африки мають свою специфіку, що складається в їхній орієнтації на минуле. Майбутнє має тільки коротку цінність, немає майбутнього "самого по собі", мислення про майбутнє є дуже короткою проекцією саса на поточні потреби. Однак даше ефектне визначення не слід розуміти буквально, у дусі сучасної європейської культури - адже "цвинтар часу" є живим, він постійно присутній в африканському сьогоденні. Ця орієнтація на минуле, постійне взаємопроникнення саса і залгані знаходить своє вираження в різних сферах традиційних культур Африки: у сфері релігійних вірувань і обрядовості, у сфері усної літератури, у сфері мистецтва й ін. Кубістськими формами африканської скульптури перейнялися художники найбільш абстракціоністських угруповань, і кубізм увійшов в історію світової культури як один із найцікавіших художніх напрямів.