Характеристика детермінантів та психологічних механізмів виникнення тривожності. Поняття та сутність страху, його прояви. Опис тривожності та страхів в підлітковому, юнацькому віці, наявність зв’язку між рівнем тривожності та інтенсивністю прояву страхів.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИБудь-які порушення збалансованості системи людина-середовище, нестача психічних або фізичних ресурсів індивіда для задоволення актуальних потреб, неузгодженість самої системи потреб, побоювання щодо свого майбутнього та багато інших проблем викликають тривогу. Тривожність найчастіше вивчається переважно в рамках певного віку, роботи ж, присвячені порівняльному прояву тривожності у різні періоди життя, поодинокі. Виявляються ознаки неблагополуччя, напруженості в контактах, страхи, тривога, регресивні тенденції. Про зростання тривожності і страхів у дітей свідчать спеціальні експериментальні дослідження, згідно з якими кількість тривожних дітей серед школярів за останні 5 років збільшилася майже впять разів [9]. психологічний страх тривожність В даній роботі ми також приділяли увагу взаємозалежності тривожності і страху.Так, Прихожан визначає тривожність як переживання емоційного дискомфорту, повязане з очікуванням неблагополуччя, з передчуттям небезпеки. Розрізняють тривожність як емоційний стан і як стійку властивість, рису особистості або темпераменту. У вітчизняній психологічній літературі це розрізнення зафіксовано відповідно у поняттях «тривога» і «тривожність» [3]. За визначенням Р.С.Немова, «тривожність-постійно абоситуативно проявляюча властивість людини перебувати в стані підвищеного неспокою, відчувати страхі тривогув специфічних соціальних ситуаціях» [12]. Таким чином, поняттям «тривожність» психологи позначають стан людини, який характеризується підвищеною схильністю до переживання, побоювання і занепокоєння, що має негативний емоційний відтінок.Більшість страхів передаються дітям несвідомо, але деякі страхи, точніше - побоювання, можуть свідомо культивуватися батьками в процесі виховання. У цілому, матері більш "успішно" передають дітям занепокоєння, тривогу, страхи, а батьки - підозрілість, сумніви в правильності своїх дій. Вік батьків також має досить важливе значення, як правило, у молодих, життєрадісних батьків діти менш схильні до проявів неспокою і тривоги. У той же час гра була і залишається самим природним способом виживання страхів та тривоги, оскільки в ній у алегоричній формі відтворюються багато життєвих колізій, які викликають занепокоєння [5]. У тих випадках, коли виховання грунтується на завищених вимогах, з якими не може впоратися дитина, тривожність може викликатися боязню зробити не так, як потрібно.Страх належить до категорії фундаментальних емоцій людини. Зазвичай страх короткочасний, зникає з віком, не зачіпає глибоко ціннісні орієнтації людини, істотно не впливає на її характер, поведінку і взаємовідносини з оточуючими людьми.На патологічний страх вказують його форми вираження (жах, емоційний шок, потрясіння) чи затяжну, навязливу дію. Перш за все, варто зазначити, що страх - невідємна ланка в еволюції людського роду, так як він завжди запобігав занадто небезпечним для життя, безрозсудним та імпульсивним діям.У міру розвитку психіки людини і ускладнення форм її життя, страх набував соціально опосередкований характер. Цікавим є той факт, що у дівчаток не тільки більше страхів, ніж у хлопчиків, а й їхні страхи більш тісно повязані між собою, тобто більшою мірою впливають один на одного як в дошкільному, так і в шкільному віці. Максимум страхів спостерігається в 6-8 років, при зменшенні інтенсивності звязків між страхами, але страх при цьому більш складно психологічно вмотивований і несе в собі більший пізнавальний заряд.Розглядаючи підлітковий та юнацький вік з точки зору їх взаємозвязку з тривогою і страхами не можна не зупинитися на ключових особливостях, параметрах даного періоду життя, а конкретно на соціальній ситуації розвитку, психологічних особливостях, та новоутвореннях. Звертаючи увагу на дані аспекти, можна отримати більш повну картину причин виникнення та розвитку тривожності та страхів в підлітковому та юнацькому віці. Розглядаючи підлітковий вік та його взаємозвязок з тривогою і страхами не можна не зупинитися на ключових особливості, параметрах даного періоду життя, а конкретно на соціальній ситуації розвитку, психологічних особливостях, передумовах та новоутвореннях. Також у підлітка зявляється необхідність власної позиції, незалежності від впливу дорослих, відбувається інтенсивна саморефлексія, яка при повторних невдачах в чому-небудь може викликати у підлітка тривожність як особистісне утворення [4]. Тривожність розвивається внаслідок наявності у підлітка внутрішнього конфлікту, який може бути викликаний: суперечливими вимогами що висуваються батьками з одного боку, та вимогами, висунутими школою з іншого; часто завищеними вимогами батьків по відношенню як до навчальної діяльності, так і до вільного часу підлітка; негативними вимогами, які принижують підлітка, ставлять його в залежне становище, обмежують його права і свободу вибору.
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Теоретичні підходи до вивчення тривожності і страхів в підлітковому і юнацькому віці в психології
1.1 Проблема тривожності в психології
1.2 Психологічні причини виникнення тривожності
1.3 Визначення страху, його прояви та причини виникнення
1.4 Тривога і страх як два взаємоповязаних поняття
1.5 Особливості прояву тривожності та страхів
Розділ 2. Дослідження тривожності та страхів в підлітковому і юнацькому віці
2.1 Характеристика методів і процедури дослідження