Вивчення біологічної активності тритерпенових глікозидів із листя, квіткових бутонів та стебел кусонії волотистої Сussonia paniculata Eckl. et Zeih. Розподіл сум тритерпенових глікозидів з різних органів. Встановлення будови тритерпенових глікозидів.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наукПрепарати на основі аралії (Aralia elata і Aralia mandshurica), женьшеню (Panax ginseng), заманіхи (Oplopanax elatus), плюща (Hedera helix), елеутерококу (Eleutherococcus senticosus) входять до державної фармакопеї багатьох країн, встановленню будови тритерпенових глікозидів, відповідних за лікарські властивості цих рослин, а також встановленню залежності будова-активність цих речовин присвячені десятки публікацій. Крім того, попередні експерименті виявили значній вміст тритерпенових глікозидів, а також то, що при первинному ТШХ аналізі екстрактів різних органів багато глікозидів не було ідентифіковано порівняно з відомими зразками глікозидів з рослин інших родів родини аралієвих. Вивчення тритерпенових глікозидів кусонії волотистої проводилось в рамках науково-дослідної роботи кафедри органічної та біологічної хімії Таврійського національного університету ім. Методи дослідження: хроматографічні методи (розподіл тритерпенових глікозидів, ідентифікація продуктів хімічних перетворень), хімічні методи (визначення структурних фрагментів, що входять до складу тритерпенових глікозидів), біохімічні методи (модифікація глікозидів з використанням ферментів), одновимірні і двовимірні методики ЯМР спектроскопії (встановлення повної будови глікозидів). Вперше в складі тритерпенових глікозидів рослин родини аралієвих знайдено глікозиди з 2-O-ацетил-, 3-O-ацетил-та 4-О-ацетил-а-L-рамнопіранозил-(1®4)-О-b-D-глюкопіранозил-(1®6)-О-b-D-глюкопіранозильними вуглеводними фрагментами.При розподілі суми глікозидів з листя було отримано 12 фракцій тритерпенових глікозидів, позначених від L-А до L-L в порядку елюювання (перша літера L позначає листя). При розподілі суми глікозидів із стебел було отримано 9 фракцій тритерпенових глікозидів: St-А, St-В, St-С, St-D, St-Е, St-F, St-G, St-H, St-I (St позначає стебла). За ТСХ-аналізом глікозидів, отриманих із різних органів, було знайдено, що наступні глікозиди мают однакову хроматографичну рухливість та колір хроматографічної зони при детектуванні фосфорновольфрамовою кислотою: L-B та Fl-А (2); L-C, Fl-В та St-А (3); L-D та Fl-С (15); L-E1 та Fl-D1 (13); L-E2 та Fl-D2 (14); L-Н та Fl-G (4); L-G3 та Fl-F2 (8); L-F та Fl-E (9); L-I1 та St-F(20); L-I2, Fl-Н та St-H (6); L-I3 та Fl-I (18); L-K та Fl-J (16); L-L1 та St-I1 (17); L-L2 та St-I2 (23), а також глікозиди L-G2, Fl-F1 (10) і St-Е (хоча при детектуванні глікозид St-Е відрізнявся більш темним кольором хроматографічної зони від глікозидів L-G2 і Fl-F1). Після віднесення цих сигналів аналіз 13С ЯМР спектра 8 в області сигналів аномерних С-атомів (95-108 м.ч.) показав наявність ще пяти сигналів, але оцінка хроматографічної рухливості глікозиду показала, що він повинен мати чотири вуглеводних залишки. Додатково локалізація ацетильної групи була підтверджена на основі даних спектру HMBC, в якому спостерігався крос-пік між протоном Н-2 і карбонільним С-атомом одного із залишків оцтової кислоти в одному глікозиді і протоном Н-3 рамнози і карбонільним С-атомом другого залишку оцтової кислоти в ізомерному глікозиді.Показана можливість використання спектроскопії ЯМР для встановлення будови сумішей ізомерних тритерпенових глікозидів, що різняться будовою вуглеводного (8а і 8b, 13а і 13b, 14а і 14b, 18а і 18b, 19а і 19b), агліконного (2а і 2b, 4а і 4b, 10а і 10b) і вуглеводного й агліконного (9а, 9b, 9с, 9d) фрагментів структури.