Підвищення ефективності лікування хворих на класичні субфовеолярні неоваскулярні мембрани шляхом диференційного застосування транспупілярної термотерапії та її комбінації з хірургічною ексцизією. Ступінь важкості патологічного процесу сітчастої оболонки.
Аннотация к работе
Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРобота виконана в Інституті очних хвороб і тканинної терапії ім. Науковий керівник: доктор медичних наук, старший науковий співробітник Родін Станіслав Станіславович, Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Петруня Андрій Михайлович, Луганський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри офтальмології доктор медичних наук, старший науковий співробітник Красновид Тетяна Андріївна, Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. Захист відбудеться «25» квітня 2008 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.556.01 в Інституті очних хвороб і тканинної терапії ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім.Вивчити структурні особливості сітчастої оболонки макулярної ділянки у хворих на класичні субфовеолярні неоваскулярні мембрани за даними оптичної когерентної томографії, на основі чого визначити ступінь важкості патологічного процесу сітчастої оболонки макулярної ділянки. Вивчити структурні особливості та функціональну активність (гостроту зору) макулярної ділянки після транспупілярної термотерапії у пацієнтів з класичними субфовеолярними неоваскулярними мембранами з різними ступенями важкості патологічного процесу. Вивчити структурні особливості та функціональну активність (гостроту зору) макулярної ділянки у пацієнтів з класичними субфовеолярними неоваскулярними мембранами з важким ступенем патологічного процесу після поетапного лікування, що включає транспупілярну термотерапію з наступною хірургічною ексцизією. Доповнено наукові дані про структуру сітчастої оболонки у пацієнтів з класичними субфовеолярними неоваскулярними мембранами та показано, що ступінь важкості патологічного процесу сітчастої оболонки макулярної ділянки залежить від товщини субфовеолярної неоваскулярної мембрани: при легкому ступені в середньому 165 мкм, при середньому ступені - 205 мкм, при важкому ступені - 330 мкм. Показано, що транспупілярна термотерапія призводить до підвищення гостроти зору у пацієнтів з класичними субфовеолярними неоваскулярними мембранами з легким та середнім ступенем важкості патологічного процесу сітчастої оболонки макулярної ділянки в середньому на 0,07 та 0,04.Під нашим спостереженням знаходилося 172 хворих (178 очей) у віці від 21 до 69 років з діагнозом класична субфовеолярна неоваскулярна мембрана, із них з міопією - 90 хворих (91 око), віковою макулодистрофією - 51 хворий (55 очей), ускладненням центрального хоріоретиніту - 14 пацієнтів (15 очей), ангіоїдними смугами сітківки - 8 пацієнтів (8 очей), ідіопатичними випадками - 9 хворих (9 очей). У другій групі у 9 хворих (9 очей) проведено поетапне лікування, яке полягає в застосуванні транспупілярної термотерапії на першому етапі, з наступним проведенням хірургічної ексцизії. Для оптичної когерентної томографії застосовували томограф “Zeiss STRATUS ОСТ Model 3000” з аксіальною розподільчою здатністю 10 мкм, за допомогою якого визначали товщину сітківки макулярної ділянки та товщину субфовеолярної неоваскулярної мембрани. Аналізуючи виділені класи, ми отримали достовірну різницю за товщиною сітківки макулярної ділянки, товщиною субфовеолярної неоваскулярної мембрани та гостротою зору між першим, другим та третім класами та відповідно виділили 3 ступеня важкості патологічного процесу сітчастої оболонки макулярної ділянки - легкий (ТСНМ в середньому 165 мкм; ТСМД - 382 мкм; гострота зору - 0,33), середній (ТСНМ - 205 мкм; ТСМД - 434 мкм; гострота зору - 0,17) та важкий (ТСНМ - 330 мкм; ТСМД - 579 мкм; гострота зору - 0,13). 2, через 2 роки після лазерного лікування ТСНМ зменшується у хворих з легким ступенем важкості на 76,0 мкм (р=0,0001), з середнім ступенем на 74,2 мкм (р=0,0001), з важким ступенем на 117,8 мкм (р=0,0001); ТСМД зменшується у хворих з легким ступенем на 88,7 мкм (р=0,0001), з середнім ступенем на 81,5 мкм (р=0,0001), з важким ступенем на 102,1 мкм (р=0,0001) (в середньому показники зменшились на 40 % від вихідного значення).Встановлено, що у пацієнтів з класичними субфовеолярними неоваскулярними мембранами ступінь важкості патологічного процесу сітчастої оболонки макулярної ділянки залежить від товщини субфовеолярної неоваскулярної мембрани, яка складає в середньому при легкому ступені - 165 мкм, середньому ступені - 205 мкм, важкому ступені - 330 мкм. Показано, що транспупілярна термотерапія призводить до зменшення товщини субфовеолярної неоваскулярної мембрани в середньому на 40%, незалежно від ступеня важкості патологічного процесу сітчастої оболонки макулярної ділянки.