Спільність прийменників і зв’язок як морфем синтаксичної сфери на основі властивої їм транспозитивної функції. Параметри використання нових функційних еквівалентів прийменників. Відмінність зв’язку прийменників та закінчень транспонованих іменників.
Катерина ГороденськаУ статті обґрунтовано спільність прийменників і звязок як морфем синтаксичної сфери на основі властивої їм транспозитивної функції, зясовано відмінності в реалізації ними цієї функції, схарактеризовано особливості звязку обох класів службових одиниць із синтетичними морфемами, словами та аналітичними синтаксичними морфемами, відзначено відмінність звязку прийменників та закінчень транспонованих іменників від координації форм дієслівних звязкових елементів і форм вербалізованих іменних частин мови в позиції основної частини складеного присудка, установлено специфіку вираження граматичних значень власне-і невласне-звязками, констатовано асиметрію між власне-і невласне-прийменниковими функціями, окреслено параметри використання нових функційних еквівалентів прийменників та контекстуальних звязок у процесах транспозиції - відповідно в адвербіалізації іменників та вербалізації іменників і прикметників. По-друге, вихідні класи слів прийменники і звязки транспонують у різні частини мови: прийменники - у прислівники, звязки - у дієслова [Там само]. Основна відмінність полягає в тому, що звязки виражають значення синтаксичного часу, способу, особи та ін., а закінчення дієслів передають ці граматичні значення як значення відповідних граматичних категорій дієслова, як синтетичні спеціалізовані морфеми, пор.: Він - учитель (нульова звязка вказує на синтаксичні значення теперішнього часу та третьої особи однини синтаксичного дієслова, ужитого в ролі іменного складеного присудка) і Він учителює (закінчення-е, графічно-є, передає ті самі граматичні значення, але синтетично, як значення граматичних категорій часу, особи та числа морфологічного дієслова вчителювати, ужитого у функції простого дієслівного присудка). Зі звязкою становить уживають числівники або числівники з іменниками вимірювальної семантики у формі знахідного відмінка (пор.: Прибуток становить (становитиме) пятсот доларів; Витрати становлять (становитимуть) мільйон), рідше - іменники з абстрактною семантикою (Ці компоненти становлять контамінацію дієслова і звязки (Із підручника), зі звязкою являти собою - лише іменники у формі знахідного відмінка (пор.: Прилад являє собою дугу; Дахи будинків являють собою трапеції; Міста майбутнього являтимуть собою мегаполіси). Зокрема, паралельно із часовими та способовими формами дієслівної власне-звязки бути, які вважають найбільш десемантизованими (пор. теп. час - є; мин. час - був, була, було, були; майб. час - буду, будеш, буде, будемо, будете, будуть; нак. спосіб - будь, будьмо, будьте, хай буде, хай будуть; умовн. спосіб - був би, була б, було б, були б), уживають такі самі форми зі значенням буття, належності тощо, пор.: Він студент (був студентом, буде студентом, був би студентом, будь студентом, будьте студентами, будьмо студентами, хай буде студентом, хай будуть студентами) і Я є - і є довкола цілий світ (С.