Обґрунтування теоретико-методологічних засад та розробка практичних рекомендацій по створенню раціональної системи транспортно-економічних зв"язків в країні, її регіонах для підвищення комплексного розвитку їх господарства. Сутність транспортного фактору.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук: "ТРАНСПОРТНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМПЛЕКСНОГО РОЗВИТКУ ГОСПОДАРСТВА РЕГІОНІВ УКРАЇНИ" (на прикладі залізничного транспорту)Робота виконана в Раді по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Чернюк Людмила Григорівна, Рада по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України, завідуюча відділом проблем комплексного розвитку і розміщення продуктивних сил та розселення. Захист відбудеться “16” вересня 2002 р. об 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.160.01 Ради по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України за адресою: 01032, м. З дисертацією можна ознайомиться у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України за адресою: 01032, м.Подолання такого стану можливе шляхом активізації комплексного розвитку господарства як країни в цілому, так і її регіонів, що забезпечить раціональне використання природно-ресурсного потенціалу і сприятиме подоланню кризових явищ в господарській діяльності держави і її регіонів. Основу економічних звязків складає транспорт, який забезпечує обмін між регіонами та країнами і є одним із важливих чинників територіального поділу праці. Здійснюючи значний обсяг перевезень вантажів, залізниці забезпечують внутрішні та зовнішні звязки регіонів країни, впливають на розвиток їх господарств. При наявності значної кількості наукових праць, присвячених комплексному розвитку господарства регіонів, окремі складові цього процесу і фактори, які його обумовлюють, зокрема, транспорт, як важливий чинник, що забезпечує звязки між різними ланками народногосподарського комплексу, є ще не досить повно вивченими. Дисертаційне дослідження виконано у відповідності з тематикою науково-дослідних робіт Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, зокрема в рамках науково-дослідних тем: 3.1.5.58 “Прогноз розвитку і розміщення продуктивних сил України на тривалу перспективу” (номер держреєстрації 0100V000089, в рамках якого автором розроблено основні напрями транспортного забезпечення розвитку агропромислового комплексу; 3.1.5.63 “Схема (прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів (областей) на тривалу перспективу” (номер держреєстрації 0100V000657), в межах якого автор здійснив оцінку рівня розвитку та визначив шляхи удосконалення транспортної інфраструктури АПК України.У першому розділі “Теоретико-методологічні засади комплексного розвитку господарства регіонів України на основі раціоналізації транспортної системи” поглиблено методологію комплексного розвитку регіонів, визначено економічну сутність понять “комплексність” та “комплексний розвиток регіонів”, обґрунтовано роль транспорту в комплексному розвитку господарства регіонів, виявлені закономірності і принципи транспортного забезпечення такого розвитку, розроблено методичні підходи до оцінки рівня транспортних послуг в забезпеченні комплексного розвитку регіонів України. Саме тому транспорт відіграє важливу роль в підвищенні рівня комплексного розвитку регіонів, ефективності всього суспільного виробництва, так як на його основі формуються і функціонують всі види матеріальних потоків, що забезпечують соціально-економічний розвиток як всіє країни так і її регіонів. Визначення рівня транспортного забезпечення регіонів та розробка рекомендацій практичного характеру базувалось на врахуванні таких принципів: комплексності (тісний взаємозвязок між всіма транспортними галузями з метою максимально повного використання їх потенціалу); системності (це певна структура відносин, що склалась між всіма елементами економіки регіонів, елементом якої є і транспортна система); безперервності (забезпечення постійного і ритмічного задоволення потреб господарства та населення регіонів в перевезеннях вантажів і пасажирів); рентабельності (забезпечення отримання максимального економічного ефекту підприємствами транспорту за проведену роботу); соціальної орієнтованості (забезпечення всіх потреб населення, що сприятиме підвищенню рівня та якості життя населення); ефективності транспортних потоків (формування і забезпечення функціонування оптимальних транспортних звязків, які б забезпечували ефективну роботу транспортної системи регіону). Для оцінки рівня впливу транспорту на комплексний розвиток був розрахований коефіцієнт забезпеченості регіонів залізничним транспортом, який дає можливість оцінити наявні та потенційні можливості галузі.