Загальна характеристика проблем трансплантації фетальних тканин в комплексному лікуванні остеоартрозу. Розгляд головних способів підвищення ефективності лікування хворих з остеоартрозом шляхом застосування ембріональних клітин в комплексному лікуванні.
Аннотация к работе
Трансплантація фетальних тканин в комплексному лікуванні остеоартрозуВ результаті проведених комплексних клініко-експериментальних досліджень була розроблена та теоретично обґрунтована раціональна схема комплексного лікування хворих з остеоартрозом шляхом застосування трансплантації кріоконсервованої суспензії ембріональних гемопоетичних клітин та кріоконсервованої суспензії ембріональних мезенхімальних клітин в залежності від стадії перебігу остеоартрозу. При набряково-больовому симптомокомплексі доцільно застосовувати кріоконсервовану суспензію ембріональних гемопоетичних клітин: при I-II ступені захворювання препарат вводиться внутрішньосуглобово одноразово в об?ємі 0,5-1,0 мл з клітинністю 8-20 ? 106/мл зі строком гестації 8-12 тижнів, при II-III ступені - в обємі 0,5-1,0 мл з клітинністю 20-50 ? 106/мл, зі строком гестації 7-10 тижнів та при порушенні функціонального стану суглобів - кріоконсервовану суспензію ембріональних мезенхімальних клітин: при I-II ступені захворювання препарат вводиться внутрішньосуглобово одноразово в обємі 0,5-1,0 мл з клітиністю 5-18 ? 106/мл, зі строком гестації 7-8 тижнів, при II-III ступені - в обємі 0,5-1,0 мл з клітиністю 18-60 ? 106/мл зі строком гестації 5-8 тижнів. Результати проведених досліджень були повідомлені та обговорені: на I науково-практичній конференції Харківської обласної лікарні "Актуальні проблеми медицини" (Харків, 2002), на обєднаному Пленумі ортопедів-травматологів і ревматологів (Київ, 2003), на науково-практичній конференції КМАПО "Ушкодження та захворювання колінного суглобу" (Київ, 2003), на науково-практичній конференції морфологів "Роль імунної, ендокринної та нервової систем у процесах морфогенеза і регенерації" (Запоріжжя, 2003), на науково-практичній конференції з міжнародною участю "Актуальные вопросы тканевой терапии и перспектива применения природних биологически активных веществ в современной медицине" (Одеса, 2003), на міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми клітинної та тканинної трансплантації" (Івано-Франківськ-Яремча, 2003), на Всеукраїнський науково-практичній конференції з актуальних проблем ортопедії та травматології "Сучасні підходи до лікування остеоартрозу" (Харків, 2003), на обласній конференції Харківської обласної спілки ортопедів-травматологів (Харків, 2003), на II науково-практичній конференції Харківської обласної лікарні "Сучасні методи лікування та реабілітації травм і їх наслідків. На 21 добу, після формування остеоартрозу, що підтверджено макроскопічно та морфологічно, проводили внутрішньосуглобове введення: в першій (контрольній) серії (13 щурів) ? 0,15 мл фізіологічного розчину, в другій серії (13 щурів) ? 0,15 мл кріоконсервованої суспензії ембріональних гемопоетичних клітин (50000 клітин) 7-12 тижнів гестації, в третій серії (14 щурів) ? 0,15 мл кріоконсервованої суспензії ембріональних мезенхімальних клітин (50000 клітин) 5-8 тижнів гестації. Для оцінки ефективності лікування були використані клінічні показники, які рекомендовані робочою групою OMERACT - ІІІ (1996), а саме: тривалість та вираженість ранкової скутості (тугорухомість), больовий індекс, візуальна аналогова шкала болю (ВАШ), динаміка фізичної активності та оцінки якості життя хворого (EUROQOL-5D), альгофункційний індекс Лекена, обєм рухів в ураженому суглобі, наявність та вираженість синовіїту, тривалість ремісії, набрякання та деформація суглоба, загальна оцінка хворим та лікарем ефективності лікування, загальна оцінка хворим та лікарем переносимісті лікування, частота застосування анальгетиків.На експериментальній моделі остеоартрозу показано, що деструктивні та дистрофічні зміни суглобового хряща на субклітинному рівні у хондроцитах проявляються деструкцією мембран і кріст мітохондрій, ядерної мембрани, вакуолізацією і фрагментацією мембран гранулярної ендоплазматичної мережі, що відповідає патогенетичним механізмам розвитку остеоартрозу на субклітинному рівні. У стадії загострення остеоартрозу в сироватці крові хворих зростає концентрація гексоз за рахунок глікопротеїнів та глюкозаміногліканів, достовірно підвищується коефіцієнт співвідношення глюкозаміноглікани/глікопротеїни, збільшується загальний рівень глюкозаміноглікансульфатів та їх фракцій хондроїтин-6-сульфат та хондроїтин-4-сульфат.