Аналіз сучасних теорій регіонального розвитку та механізмів формування регіональної політики. Місце та роль транскордонного співробітництва у регіональному розвитку. Діяльність міжнародних регіональних структур та участь у них різних областей України.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук Науковий консультант:доктор економічних наук, професор Бєлєнький Петро Юхимович, Інститут регіональних досліджень НАН України, завідувач відділу Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Бураковський Ігор Валентинович, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, директор доктор економічних наук, професор Макогон Юрій Володимирович, Донецький національний університет ім. М.Туган-Барановського, завідувач кафедри доктор економічних наук, професор Мальський Маркіян Зеновійович, Львівський національний університет ім. Захист відбудеться 14 вересня 2005 року об 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м.Цей підхід був використаний суміжними прикордонними регіонами Європи, які налагодили взаємні контакти між державними регіональними органами влади, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, субєктами господарювання територій, обєднуючи зусилля для вирішення спільних проблем, і від співробітництва за окремими транскордонними угодами перейшли до співробітництва в рамках єврорегіонів. Таким чином, з метою виявлення спільних проблем і пошуку ефективних шляхів їх вирішення постала необхідність системного дослідження транскордонного регіону як бази розвитку транскордонного співробітництва, що потребувало належного теоретико-методичного підґрунтя. Порівняння вітчизняного досвіду розвитку ТКС із здобутками країн ЄС, Центральної та Східної Європи, Балтії і СНД, з одного боку, та необхідність урахування рекомендацій Ради Європи щодо специфіки прикордоння у регіональній політиці; пріоритетів фінансової підтримки міжнародних фінансових установ; розширення регіональної політики ЄС на західні прикордонні області України, - з іншого, стали передумовами розробки теоретико-методичних засад транскордонного співробітництва. З цього погляду здійснене дослідження теоретико-методологічних проблем транскордонного співробітництва та формування регіональної політики його розвитку є актуальним та має важливе значення для реалізації інтеграційної стратегії України і зростання якості життя населення прикордонних регіонів. (ГД 4 - 95 від 15.02.1995 р); з розробкою та організацією реалізації „Проекту будівництва та експлуатації ділянки автомагістралі Краковець-Львів на концесійних засадах", та з проектами: „Розробка Стратегії економічного та соціального розвитку Львівської області до 2011 року" (номер державної реєстрації 0103U004869), „Розробка концепції стратегічного розвитку системи транскордонного співробітництва Львівської області із Підкарпатським та Люблінським воєводствами Республіки Польща" (номер державної реєстрації 0103U004998), „Проект розвитку Львівщини", що реалізується Міністерством Міжнародного Розвитку Великої Британії (лист № 15 від 29.04.04).Для окреслення ролі транскордонного співробітництва у регіональному розвитку дисертант звертає увагу на появу нового обєкта досліджень, а саме,-транскордонного регіону, який, на відміну від прикордонного, обовязково охоплює, як мінімум, дві суміжні прикордонні території сусідніх держав. На основі структурно-функціонального підходу автор визначає, що предметом теорії транскордонного співробітництва є закономірності формування транскордонного регіону; основні принципи, чинники здійснення транскордонного співробітництва та його організаційні форми, зокрема єврорегіони, фінансові механізми та методи їх реалізації, інституційне забезпечення, а також основні засади формування регіональної політики розвитку транскордонного співробітництва. § принцип субсидіарності, який розуміється як передача на вищий рівень лише тих завдань, що не можуть бути реалізовані власними силами на регіональному рівні; та допомоги, який розуміється як допомога міжнародних, державних та регіональних інституцій та організацій у досягненні цілей транскордонної співпраці, що реалізуються регіонами та місцевими спілками; При поїздках з метою налагодження контактів щодо можливої співпраці у будь-якій сфері (торгівлі, виробництва, транспорту, освіти, туристичних та інших послуг), коли залучаються до співпраці багато осіб, громада на рівні селищної, районної чи обласної ради може укласти угоди щодо сприяння розвитку транскордонного співробітництва або щодо визначених взаємних зобовязань сторін (ІІ рівень, сектор „b"). У третьому розділі „Організаційно-правові та фінансові механізми забезпечення транскордонного співробітництва регіонів" автор систематизує нормативно-правове забезпечення транскордонного співробітництва регіонів у чотирьох групах: 1) європейське законодавство, що стосується безпосередньо транскордонного співробітництва; 2) європейське загальне законодавство щодо регіонів; 3) інші європейські документи, у яких згадується транскордонне співробітництво; 4) національне законодавств