Трансформаційні процеси в історії Китаю новітнього часу (1911-1949) - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукРобота виконана у відділі Євразійського степу, Далекого та Сучасного Сходу Інституту сходознавства ім. Науковий керівник: Огнєва Олена Дмитрівна, кандидат історичних наук, зав. кафедрою гуманітарних дисциплін Волинського інституту економіки та менеджменту (м. Офіційні опоненти: Лещенко Леонід Овдійович, доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАН України (м. Нікішенко Сергій Олександрович, кандидат історичних наук, старший консультант Національного інституту стратегічних досліджень Ради Національної безпеки і оборони України (м. Захист відбудеться 21 вересня 2000 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої ради Д 26.174.01 по захисту кандидатських та докторських дисертацій при Інституті сходознавства ім.Таким чином, тематика дослідження визначається комплексним вивченням різнопланових суспільно-політичних та ідеологічних трансформацій (з урахуванням персонального чинника) в історії Китаю 1-ї половини ХХ сторіччя в контексті формування нової державності, що відображено у назві роботи - "Трансформаційні процеси в історії Китаю новітнього часу (1911-1949)". Синхронічні паралелі в історичному розвитку України й Китаю дають цікавий матеріал для досліджень, відповідно, історичний досвід Китаю становить значний інтерес для істориків, політологів та соціологів, які займаються комплексним вивченням та аналізом історії України зазначеного періоду. Формулювання, постановка та дослідження проблеми трансформаційних процесів у історії Китаю 1-ї половини ХХ сторіччя вперше в українському сходознавстві здійснюється в представленій дисертаційній роботі, що обумовлює актуальність обраної теми і визначає її практичний інтерес в Україні як для синологів (і загалом для сходознавців, які цікавляться проблемами держав далекосхідного регіону), так і для істориків, політологів, філологів та спеціалістів у галузі етнопсихології. Поставленій меті підпорядковані основні завдання дослідження: 1) відстеження на різних рівнях особливостей трансформаційних процесів у суспільстві Китаю зазначеного періоду, 2) визначення особливостей процесу змін форм державності - від монархії до народної республіки - у Китаї 1-ї половини ХХ століття, 3) виявлення передумов формування ідеологічного забезпечення нового політичного режиму, 4) визначення суспільно-політичного та ідеологічного середовища, що сприяло становленню нового типу особистості у Китаї 1-ї половини ХХ ст., 5) оцінка співвідношення суспільно-політичних, ідеологічних та персональних чинників у історичному процесі, 6) укладення комплексної періодизації історії Китаю 1-ї половини ХХ ст. у трьох вимірах: суспільно-політичному, ідеологічному та персональному, 7) формулювання на конкретному прикладі і в конкретному історичному контексті загальних закономірностей трансформації суспільної й історичної самосвідомості окремого індивіда на різних етапах, які мають сприяти відтворенню загальної картини історії розвитку китайського суспільства 1-ї половини ХХ ст. й розширити у такий спосіб сферу можливостей його подальшого дослідження, 8) розширення історіографічної та джерелознавчої бази дослідження проблеми і введення нових підходів та напрямків подальшого наукового аналізу історії Китаю новітнього періоду. Отримані результати дослідження показують новий підхід до аналізу на базі автентичних джерел комплексу історичних трансформаційних процесів у Китаї новітнього періоду на суспільно-політичному, ідеологічному та персональному рівнях та екстраполяції їх на процеси, що відбуваються у КНР на сучасному етапі; вони можуть бути використані при розробці курсів і підручників з всесвітньої історії, нової та новітньої історії Китаю, історії китайської ідеології й філософії, укладенні хрестоматій історичних джерел за векторами всесвітньої історії: нова й новітня історія країн Сходу та історія Китаю.період історії Китаю з 1911 по 1949 рр. є перехідним у плані перерозподілу політичної влади, становлення (неоформленості) її ідеологічного забезпечення та маргінальної природи нової національної еліти (дрібнобуржуазної інтелігенції), що функціонально замінила клас "вченого чиновництва"; у Китаї новітнього періоду трансформація рушійних ідеологічних принципів державотворення, виражених на персональному рівні, відбувалася в напрямку від ідеї шовіністичного націоналізму через партійну елітність до ідеї всенародності; характер ідеологічного й силового протистояння різних політичних сил у Китаї на початку століття принципово змінився з появою нового для Китаю принципу соціальної організації людей - партійного, на відміну від традиційного місцево-кланового.