Вивчення трансформаційних процесів суспільно-політичного, ідеологічного характеру в Китаї в ХХ ст. Формування нового ідеологічного забезпечення китайського суспільства і становлення вербального засобу впровадження цього забезпечення у формі мови байхуа.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукВідображений у саньвень Чжу Цзиціна процес трансформації характеру його громадянської й історичної свідомості, дає надзвичайно цікавий матеріал для дослідження особливостей становлення синтетичного менталітету людей, які створили ідеологічну базу буржуазної революції в Китаї, а також визначили основні вектори зовнішньополітичного, соціально-економічного та культурного розвитку країни на багато років уперед. Таким чином, тематика дослідження визначається комплексним вивченням різнопланових суспільно-політичних та ідеологічних трансформацій (з урахуванням персонального чинника) в історії Китаю 1-ї половини ХХ сторіччя в контексті формування нової державності, що відображено у назві роботи - "Трансформаційні процеси в історії Китаю новітнього часу (1911-1949)". Синхронічні паралелі в історичному розвитку України й Китаю дають цікавий матеріал для досліджень, відповідно, історичний досвід Китаю становить значний інтерес для істориків, політологів та соціологів, які займаються комплексним вивченням та аналізом історії України зазначеного періоду. Формулювання, постановка та дослідження проблеми трансформаційних процесів у історії Китаю 1-ї половини ХХ сторіччя вперше в українському сходознавстві здійснюється в представленій дисертаційній роботі, що обумовлює актуальність обраної теми і визначає її практичний інтерес в Україні як для синологів (і загалом для сходознавців, які цікавляться проблемами держав далекосхідного регіону), так і для істориків, політологів, філологів та спеціалістів у галузі етнопсихології. Поставленій меті підпорядковані основні завдання дослідження: 1) відстеження на різних рівнях особливостей трансформаційних процесів у суспільстві Китаю зазначеного періоду, 2) визначення особливостей процесу змін форм державності - від монархії до народної республіки - у Китаї 1-ї половини ХХ століття, 3) виявлення передумов формування ідеологічного забезпечення нового політичного режиму, 4) визначення суспільно-політичного та ідеологічного середовища, що сприяло становленню нового типу особистості у Китаї 1-ї половини ХХ ст., 5) оцінка співвідношення суспільно-політичних, ідеологічних та персональних чинників у історичному процесі, 6) укладення комплексної періодизації історії Китаю 1-ї половини ХХ ст. у трьох вимірах: суспільно-політичному, ідеологічному та персональному, 7) формулювання на конкретному прикладі і в конкретному історичному контексті загальних закономірностей трансформації суспільної й історичної самосвідомості окремого індивіда на різних етапах, які мають сприяти відтворенню загальної картини історії розвитку китайського суспільства 1-ї половини ХХ ст. й розширити у такий спосіб сферу можливостей його подальшого дослідження, 8) розширення історіографічної та джерелознавчої бази дослідження проблеми і введення нових підходів та напрямків подальшого наукового аналізу історії Китаю новітнього періоду.У контексті всесвітнього історичного процесу період китайської історії з 1911 по 1949 рр. належить до періоду новітньої історії; період історії Китаю з 1911 по 1949 рр.