Аналіз ставлення європейського суспільства до старіння жінки. Соціально-психологічні аспекти гендерної проблематики України. Психологія сімейних відношень. Ідентифікація зрілого віку у галузі професійної діяльності. Особливості періоду клімактерію.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукРобота виконана в Херсонському державному університеті Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: кандидат психологічних наук, доцент Блинова Олена Євгенівна, Херсонський державний університет,доцент кафедри практичної психології Офіційні опоненти: Заслужений діяч освіти України, доктор психологічних наук, професор, член-кореспондент АПН України Титаренко Тетяна Михайлівна, інститут соціальної та політичної психології АПН України, м. Київ завідувач лабораторії психології особистості кандидат психологічних наук, доцент Данильченко Тетяна Вікторівна, Чернігівський державний педагогічний університет імені Т.Г. Захист відбудеться «03» червня 2010 р. о 13.00годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д41.051.07 при Одеському національному університеті імені І.І.Мечникова (65082, м.Зростання тривалості життя (особливо жінок) спричиняє подовження періоду соціальної активності особистості, а інноваційні процеси, що відбуваються у всіх соціальних сферах, стимулюють людей до освоєння нових технологій, придбання нових знань, зміни професії, статусних змін. Як показують численні дослідження, жінки, які увійшли в вік зрілості, своє особистісне та професійне самовизначення, як основні етапи соціалізації, набували у часи радянського простору, державного тоталітаризму, а сучасні соціальні зміни негативно впливають на процеси їхньої самоідентифікації, затрудняють її (Є.П.Белинська, В.І.Бровко, О.П.Главник, Т.В.Данильченко, І.В.Євсевічева, Н.М.Єршова та ін.). Результати теоретико-емпіричних досліджень підтверджують, що у жінок в перехідному віці залишається багато невирішених проблем (самотність, незатребуваність і т.п.), які визначають сприйняття ними старіння як катастрофу. Особливого значення набуває дослідження психологічних змін складових жіночої ідентичності, які здатні вплинути на характер протікання даного вікового періоду, адже саме у жінок пізньої зрілості наступає період клімактерію, на який накладається криза середини життя, яку умовно відносять до віку 40-45 років і яка полягає у критичній оцінці і переоцінці того, що було досягнуте в житті до цього часу (І.В.Євсевічева, С.Д.Максименко, В.Г.Панок, В.А.Татенко, Т.М.Титаренко, Н.О.Тювіна, В.П.Сметник, Н.М.Ткаченко та ін.). Для вирішення емпіричних завдань дослідження застосовувався наступний методичний комплекс: розроблена анкета для визначення демографічних та соціально-психологічних параметрів вибірки; тест вимірювання рівня самоактуалізації особистості (САМОАЛ) Е.Шостром (адаптація Н.Ф.Каліної) для вивчення специфіки самоідентичності; методика Р.С.Пантелєєва (МИС) для вивчення особливостей самоставлення; методика М.П.Фетіскіна, В.В.Козлова «Самооцінка рівню онтогенетичної рефлексії особистості»; блок методик дослідження соціальної ідентичності (опитувальник оцінки рівня задоволеності якістю життя Н.Є.Водопянової (ИКЖ); опитувальник самооцінки рівню соціальної креативності особистості М.П.Фетіскіна, В.В.Козлова); блок методик дослідження статусу та маркірування гендерної ідентичності і гендерних стереотипів (методика дослідження гендерної ідентичності Л.Б.Шнейдер (МИГИ); опитувальник С.Бем для вивчення схильності особистості до стереотипів маскулінність/фемінінність); методика Л.Б.Шнейдер (МИЛИ) для дослідження статусу особистісної ідентичності; методика Л.Б.Шнейдер (МИПИ) для дослідження рівня професійної ідентичності; тест смисложиттєвих орієнтацій Д.О.Леонтьєва (СЖО) для вивчення світоглядної ідентичності.У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено обєкт, предмет та мету дослідження, сформульовані завдання роботи, наведений методичний комплекс для вирішення емпіричних завдань дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, наведено дані про апробацію та структуру роботи. Визначені особливості періоду пізньої зрілості у жінок, які детермінують трансформування конструкту его-ідентичності на різних рівнях. Традиційно в психології виділяється два основних, взаємоповязаних види ідентичності - особистісна та соціальна, а критеріями її типологізації виступають наявність або відсутність кризи ідентичності, вміння приймати рішення та долати кризові стани, відкритість новим виборам (Дж.Марсіа, Дж.Мід, Е.Еріксон, С.О. Але, дослідження дозволяє стверджувати, що особистісну та соціальну ідентичності неможливо узагальнювати, ототожнювати, хоча й треба визнати, що вони взаємообумовлені, та створюють єдиний конструкт жіночої ідентичності. Відсутність єдиного підходу в психосоціальної концепції у вітчизняній психології привела до неоднозначності та різноманітності семантичної наповненості понять «ідентичність», «самоідентичність», «его-ідентичність», «індивідуальна» та «особистісна ідентичність».