Дослідження еволюції японської та американської стратегій використання союзу та напрямів його реформування. Наведення шляхів провадження альтернативних форм військово-політичного співробітництва з метою протистояння новітнім загрозам постбіполярного часу.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук Трансформація японсько-американського військово-політичного союзу в постбіполярний періодРобота виконана на кафедрі міжнародних відносин та зовнішньої політики Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Крушинський Вадим Юрійович, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики. Захист відбудеться «23» лютого 2009 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.001.29 в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м.Завершення міжблокового протистояння часів «холодної» війни і руйнація Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин поставили перед країнами світу завдання перегляду їхнього місця й ролі в ієрархії субєктів міжнародних відносин, а також змусили їх ідентифікувати нові національні інтереси з урахуванням змін у міжнародному середовищі та знаходити оптимальніші стратегії їхнього забезпечення. Потрібно також зазначити, що знання специфіки схем реалізації США національних інтересів в рамках військово-політичних союзів сприятимуть підвищенню можливостей прогнозування їхньої політики щодо України як під час вступу (що має високу вірогідність, з огляду на її сучасний проєвропейський зовнішньополітичний курс), так і набуття нею повноправного членства в НАТО. Дослідження виконано згідно з науковою темою кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Європейський вектор зовнішньої політики України в контексті процесів міжнародних відносин». Оскільки в сучасній міжнародно-політичній науці зазначена тема комплексно та всебічно не розглядалася, автор поставив за мету визначити характер і напрями трансформації японсько-американського військово-політичного союзу після закінчення «холодної» війни. Застосування автором принципів системної теорії дозволило представити єдине й узгоджене бачення проявів і взаємозвязків провадження США і Японією політики союзу, політики щодо союзу, ведення національних союзницьких політик.У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено наукове значення роботи, розкрито її звязки з науковими програмами, планами, темами, сформульовано мету та завдання, визначено обєкт, предмет та хронологічні рамки, висвітлено методологічні засади та структуру дослідження, обґрунтовано наукову новизну, наведено інформацію про апробацію та публікацію результатів дослідження. У першому розділі - «Концептуально-теоретична та джерельна база дослідження» розвязується питання концептуального характеру, подано розроблений автором власний понятійно-категоріальний апарат, визначено відповідну методологічну базу дослідження, вміщено огляд джерел дисертаційної роботи та висвітлено стан наукової розробки обраної теми дослідження. Базовими для дисертації стали диференційовані, уточнені й розтлумачені дисертантом такі поняття, як «політика союзу», «політика щодо союзу», «політика союзника», «союзницька політика». Снайдер), виділив найбільш суттєві ознаки і прийшов до висновку, що військово-політичний союз - це детально розроблена і чітко викладена угода між державами у галузі національної безпеки, згідно якої партнери (учасники) дають гарантії взаємної допомоги у формі надання іншій стороні (-ам) власних ресурсів у випадку casus foederis, настання яких невідоме. У другому розділі - «Зміна засадничих принципів військово-політичного співробітництва Японії та США» аналізуються зміни в японському оборонному законодавстві після закінчення «холодної» війни та досліджується проблема адаптації до реалій постбіполярного світу договірно-правових засад функціонування союзу.Зміни в японському оборонному законодавстві після теракту в Сполучених Штатах Америки 11 вересня 2001 року засвідчують появу нової тенденції: розмивання основного принципу функціонування і розбудови Сил самооборони, відомого як «сенсю боей» («оборони заради оборони» - П.Д.). Слід також відмітити, що дискусія відбувається на регулярній основі і є не загальноорієнтованою, а предметною: реалізувати право у повній мірі право на колективну оборону, відмінити три принципи експорту зброї, змінити повноваження Сил самооборони. По-перше, офіційними урядовими органами при регламентації діяльності Сил самооборони не виключається також і тлумачення преамбули Конституції, що дозволяє використовувати збройні сили не з метою захисту, але й для підтримання миру й безпеки загалом. Крім того, 14 травня 2007 року, ухваливши Закон про процедуру внесення поправок до Конституції, японський парламент створив дієвий законодавчий механізм зі втілення в життя настанов статті 96 Основного закону країни, якою передбачено можливість внесення змін до останнього.