Жанрово-структурні модифікації різдвяного оповідання, зумовлені зміною семантики образу Різдва в українській літературі ХХ ст. Тематичні домінанти й художні особливості різдвяних оповідань і новел маловідомих творів еміграційних українських письменників.
Аннотация к работе
Трансформація різдвяної семантики як засіб художнього моделювання антисвіту в українській малій прозі ХХ ст.Семантика Різдва у творах різко контрастувала із зображеною дійсністю, виконуючи викривально-критичну функцію. Ключові слова: Різдво, мала проза, еміграційна література, різдвяне оповідання, художнє моделювання, антисвіт. Прикметними у сенсі інтерпретації різдвяного мотиву у контексті деструктивної ситуації воєнних дій є новели Клима Поліщука (1891-1937) «Тоді, як було Різдво» та «Одне Різдво». Новела «Тоді, як було Різдво» було написане, як зазначено автором, 6 січня 1917 року в Ліфляндії, тобто під час перебування в Латвії, де письменник брав участь у Першій світовій війні. Зображені події різко контрастують із заявленою на початку твору в ліричному відступі атмосферою різдвяного дива: «Сумне Різдво на холодній чужині, де мріявся спокій і снилося рідне село»; «Навколо в лісі панувала молитовна тиша, а легенький шепіт змерзлих віт нагадував тихий шепіт уст молящих під час «херувимської» в сільській церкві»; «Святочний настрій запанував усіма...»; «Годинами здавалося, що і війни ніякої не було і немає, а тільки відбувається якийсь страшний сон.