Аналіз інформаційних процесів у сучасній освіті України. Визначення структури, сутності та мети трансформації освітнього інформаційно-організаційного простору. Подолання антропологічних, соціокультурних та парадигмальних негативних наслідків реформ.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наукРобота виконана у відділі соціальних проблем вищої освіти та виховання студентської молоді Інституту вищої освіти Академії педагогічних наук України. кандидат філософських наук, доцент Мудрак Вадим Іванович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, доцент кафедри філософії. Захист відбудеться 28 жовтня 2010 року о 14 годині на засіданні вченої ради Д 26.456.01 в Інституті вищої освіти Академії педагогічних наук України за адресою: 01014, м.Відображенням даних тенденцій в освіті є Болонський процес, до якого приєдналася й Україна. Актуальність теми зумовлюється й антропологічними зрушеннями в сучасній освітній парадигмі та своєрідною антропологізацією освітнього процесу, що здійснюється шляхом переходу до особистісно-орієнтованого підходу в освіті. Необхідність постійної підтримки свого професійного рівня порушує перед особистістю завдання вчасно отримувати нові, актуальні для сучасних умов знання, що формує нові виклики і запити до освіти, а, отже, зумовлює необхідність трансформації освітнього простору. В інформаційному суспільстві однією з ключових характеристик конкурентоздатного фахівця є вміння самостійно знаходити, аналізувати і використовувати інформацію, що висуває потребу в освітньому інформаційно-організаційному просторі на одне з перших місць в низці факторів саморозвитку особистості. Аналізу гуманізації освіти шляхом застосування інформаційних технологій присвячує свою роботу В.Зуєва, вивченню коеволюції інформаційного простору, освіти та особистості здійснено в роботі А.Євтодюк, освітньо-інформаційну політику досліджує А.Ярошенко, питанню соціалізації освіти в умовах формування інформаційного суспільства приділяє увагу Н.Богданова, забезпечення інноваційних процесів в освіті засобами інформаційних технологій вивчає А.Олійник.Автором зясовано, що інформатизація суспільства відкриває перспективу формування освітнього інформаційно-організаційного простору, який забезпечує розвиток інформаційної грамотності особистості; створює умови для розширення доступності освіти; сприяє підвищенню якості освіти; надає можливість покращити управлінські аспекти освітньої діяльності. У підрозділі 1.2 «Інформаційна складова трансформації освітнього простору» дисертантом розкривається зміст інформатизації, визначається її місце в процесі трансформації освітнього простору; аналізується низка конфліктів, що мають місце під час процесу інформатизації освіти, зокрема, конфлікт між: текстологічно орієнтованим викладачем і мультимедійно вихованим студентом; емоційно забезпеченим людським поданням освітнього матеріалу і формально логічним машинним; розвитком технократичних тенденцій та необхідністю гуманізації сучасного знання; наявністю технологічної бази застосування інформаційних технологій в освіті і не розробленою системою контролю відповідності цих технологій психологічним, емоційним, фізіологічним вимогам. Зясовано структуру освітнього інформаційно-організаційного простору, до якого входять: неформальне освітнє інформаційно-організаційне середовище, формальне освітнє інформаційно-організаційне середовище; до неформального належать - інформаційно-організаційні середовища Інтернет, особистісного спілкування, аудіовізуального оточення; до формального - інформаційно-організаційне середовище навчального закладу, інформаційно-організаційне середовище позанавчального закладу, інформаційно-організаційне середовище науково-дослідної установи. інформаційний соціокультурний освіта У другому розділі «Антропологічний вимір трансформації освітнього інформаційно-організаційного простору України» підкреслюється, що критерієм успішності трансформації освітнього інформаційно-організаційного простору є його орієнтація на інтереси та потреби людини, створення умов для її розвитку. У підрозділі 2.2 «Інформатизаційно-організаційні процеси в освіті і саморозвиток особистості» дисертант зазначає, що інформація в цілому як стратегічний ресурс суспільства спричинює зміщення акцентів з області фізичної діяльності у інтелектуальну; інформація і особистість стають нерозривними сутностями.Передусім це: визначення місця і функцій нових інформаційних технологій (НІТ) у навчальному процесі різних рівнів та типів навчальних закладів; потреба НІТ в уточненні і перегляді багатьох психолого-педагогічних категорій і принципів, потреба нової теорії навчання і навчальної діяльності, яка б вивчала процеси в складних відкритих системах, однією з яких є освіта; необхідність формування нової політики підготовки освітніх кадрів як вчителів, так і управлінців, яка повинна враховувати потребу компютерно-освічених працівників; потреба у формуванні основ інформаційної культури учнів та педагогів, а також визначення доцільності застосування НІТ для учнів різного віку, створення авторських програмно-педагогічних засобів навчання.