Дослідження трикстера як культурного явища. Характеристика проблеми трансформації міфологічного образу трикстера в сучасній культурі. Аналіз образів радянських і пострадянських трикстерів в одеських виставах Театру музичної комедії ім. М. Водяного.
Аннотация к работе
ТРАНСФОРМАЦІЯ ОБРАЗУ ТРИКСТЕРА: ВІД РАДЯНСЬКОЇ ДО ПОСТРАДЯНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ (НА ПРИКЛАДІ ВИСТАВ ОДЕСЬКОГО ТЕАТРУ МУЗИЧНОЇ КОМЕДІЇ ІМ. М.Водяного предпринимается попытка интерпретации феномена «трикстеризма» и определения роли трикстера в советской и постсоветской культуре. The author attempts to better understand the phenomenon of «tricksterism» and thus to define the role of the trickster in Soviet and Post-Soviet culture taking as an example the image of the Soviet and post-Soviet tricksters from the performances of Odessa Theatre of Musical Comedy named after M. Vodyanoy. Тому в контексті сучасних досліджень проблема кореляції «одеського міфу» з категорією «трикстер» набуває неабиякої актуальності. Баканурський наголошує: «Було б, однак, спрощенням трактувати трикстера тільки як образ, покликаний комічним зміщенням акцентів, сміховим перегрупуванням сюжетних ходів «знизити» героїку дійових осіб переднього плану... культурна свідомість наділяла самого трикстера сакральними функціями, що іноді не поступалися за своєю значущістю тим, якими володів герой» [1, с. Зауважимо, що «Весілля в Малинівці» не є виставою на «одеську тему», але саме одеський бандит Попандопуло (незважаючи на епізодичність ролі) стає улюбленим героєм радянського глядача, секрет надзвичайної популярності якого полягає в тому, що він є типовим трикстером.