Поняття національної держави та виявлення закономірностей її розвитку. Особливості структурно-функціональної трансформації цього інституту в умовах політичної глобалізації та окреслення перспектив подальшої еволюції інституту національної держави.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора політичних наукРобота виконана у відділі правових проблем політології Інституту держави і права ім. Науковий консультант-доктор політичних наук, професор Кресіна Ірина Олексіївна, Інститут держави і права ім. Офіційні опоненти: доктор політичних наук, доцент Копійка Валерій Володимирович, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики; доктор філософських наук, професор Рудич Фелікс Михайлович, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. Кураса НАН України, завідувач відділу теоретичних та прикладних проблем політології; доктор політичних наук, доцент Некряч Анастасія Іванівна, Київський міжнародний університет, директор Інституту міжнародних відносин. Захист відбудеться “19 ”січня 2007 р. о15 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.236.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) політичних наук в Інституті держави і права ім.Вітчизняна політична думка продовжує науковий дискурс ролі та місця національної держави в сучасному світі, який міг би узгоджуватися з реаліями глобалізації, і зокрема її викликами, поглибленням політичних і економічних суперечностей, зростанням взаємозалежності етносів, націй, держав, появою нових акторів політичного життя. Глобалізація задає нові рамки світового розвитку, в яких цивілізації, регіони, національні держави формують сучасну історію та ідентичність - національну, державну, політичну, соціальну, культурну. Намагаючись осмислити особливості розвитку національної держави в умовах “розколотої цивілізації”, дослідники опинилися перед досить слабкою розробленістю й низьким рівнем проблематизації даного напряму у вітчизняній політичній науці, практичною відсутністю праць, присвячених вивченню інституту національної держави і процесів глобалізації в їх тісному взаємозвязку. І хоча ці проблеми інтенсивно обговорюються сучасною наукою, більшою мірою в США й Західній Європі, меншою - у вітчизняній науці, де ще домінує державно-центристська модель світу, проте більшість праць (переважно окремих статей) комплексно не вирішує проблему трансформації національної держави в умовах глобалізації. Основними з них є: реалістська парадигма, що трактує глобалізацію як результат “зіткнення цивілізацій”, перемоги Заходу, встановлення однополярності світу, як геополітичну перебудову світу, що передбачає перегляд політики союзів (коли належність до одного регіону вже не відіграє вирішальної ролі); неоліберальна, котра розглядає глобалізацію як “кінець історії”, вирішальну перемогу західних цінностей (ринкової економіки, плюралістичної демократії, прав і свобод людини), утвердження у взаємодії націй-держав норм міжнародного права, як процес поступового подолання вузькоегоїстичних національних інтересів і формування “співтовариства цивілізованих країн”; неомарксистська, яка визначає глобалізацію як стратегію монополістичного капіталу і американського імперіалізму щодо остаточного закріплення економічної нерівності в світі й експлуатації “периферійних” та “напівпериферійних” регіонів і держав великими монополіями “світового центру”, як політику світового капіталізму, спрямовану на підкорення світу потребам власного розвитку.У першому розділі “Трансформація інституту національної держави в умовах глобалізації як політологічна проблема” аналізується теоретичне підґрунтя дослідження трансформації національної держави, процесів глобалізації як складного, суперечливого феномена, його впливу на роль інституту національної держави в сучасному світі. Дисертантка показує, що глобалізація вносить істотні корективи в зміст політичної функції держави, яка має забезпечити оптимальні умови для демократичного управління суспільством. У звязку з цим в дисертації аналізуються поняття “нація”, “етнос”, “народ” та концептуальні підходи зарубіжних і вітчизняних дослідників до осмислення феномена національної держави (Б. У другому підрозділі “Концептуальні підходи до осмислення впливу глобалізації на розвиток інституту національної держави” аналізуються ключові визначення глобалізації та основні характеристики процесу глобалізації з позиції міждисциплінарного підходу. У другому розділі “Формування концепції трансформації інституту національної держави в умовах глобалізації” досліджуються сучасні теорії трансформації національної держави в умовах глобалізації, концепція державного суверенітету та нові тенденції глобалізації у дискурсі інституту національної держави.