Аналіз історичної трансформації права народів на самовизначення, критерії його застосування в сучасних умовах. Характеристика процесу формування міжнародних стандартів захисту прав етнонаціональних меншин, корінних народів у 80-90 рр. минулого століття.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Трансформація міжнаціональних та міжетнічних відносин у Західній Європі в 1980-1990-ті рр.Робота виконана на кафедрі міжнародних відносин та зовнішньої політики Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України Науковий керівник: кандидат історичних наук, доцент Тодоров Ігор Ярославович, Донецький національний університет, доцент кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Єрхов Геннадій Петрович, Донецький національний університет, завідувач кафедри всесвітньої історії кандидат історичних наук, доцент Мінгазутдінов Ігор Олександрович, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету ім. Захист відбудеться "18" січня 2007 року о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради в Донецькому національному університеті за адресою: 83055, м.Проте на тлі етнічних війн, дезінтеграції держав, гострих етнонаціональних криз в інших регіонах світу, Західна Європа сприймалася як відносно благополучний регіон, де етнічні протиріччя вдавалося контролювати на основі принципів ліберальної демократії. З цього приводу певний інтерес представляє знайомство з системою міжнародного та державно-правового забезпечення прав етнонаціональних спільнот, основних засобів побудови міжнаціональних та міжетнічних відносин у 80-90-х рр. ХХ ст. в Західній Європі, враховуючи етнополітичні процеси, що розвиваються на європейському континенті, аналіз чого і наведено в дисертації. міжнаціональний міжетнічний захист право Аналіз стану наукової розробки проблеми виявив, що у цьому напрямі було досягнуто певних результатів, але відсутні спеціальні праці, присвячені комплексному висвітленню історичного процесу формування та розвитку європейської системи міжнаціональних та міжетнічних відносин у 80-90-ті рр. ХХ ст. на основі застосування міждисциплінарного підходу; на підставі аналізу джерел узагальнено міжнародно-правові критерії права на самовизначення та його реалізації в сучасних умовах, зміни щодо статусу та прав етнонаціональних меншин і корінних народів, етнополітичних прав людини; проаналізовано досвід врегулювання етнополітичних проблем у федеративних та унітарних країнах Західної Європи; здійснено інтерпретацію регіоналізму як чинника міжетнічної стабільності та єдності Європи; узагальнено засоби розвязання етнонаціональних проблем на основі аналізу практичного досвіду країн Західної Європи стосовно іноетнічних груп; дістало подальшого розвитку обґрунтування цінності полікультурної різноманітності європейського суспільства у його консолідації, визначено найважливіші напрями в політиці держав, спрямовані на збереження культурної та лінгвістичної самобутності народів Західної Європи.У вступі розкривається актуальність теми, її сутність і обґрунтовується необхідність проведення дослідження, звязок з науковими програмами, темами, визначаються його обєкт і предмет, географічні та хронологічні межі дослідження, мета, завдання, наукова новизна роботи, її теоретична та практична значимість, міститься перелік наукових конференцій, на яких відбулася апробація основних результатів дослідження, також дана структура дисертації. У першому розділі "Ступінь наукової розробки проблеми, джерельна база та теоретико-методологічні засади дослідження" розглянуто історіографію проблеми та охарактеризовано джерела, покладені в основу дисертації, а також визначено теоретико-методологічні засади дослідження. Перший підрозділ "Ступінь наукової розробки проблеми" характеризує основні етапи розвитку етнополітичної думки, де основна увага приділяється висвітленню сучасного стану дослідження міжнаціональних та міжетнічних відносин. Однак, у той час, коли етнічне питання викликає великий інтерес у широких колах українського суспільства та є одним з пріоритетних напрямків державної політики, у вітчизняній історіографії бракує фундаментальних досліджень з проблем історії міжетнічних та міжнаціональних відносин. Касьянова та інших дослідників, де розглядаються питання розвитку етносу, націй і етнонаціональних відносин у суспільстві, методологічні підходи щодо розуміння етнонаціоналізму.У першому підрозділі "Розвязання етнонаціональних проблем за допомогою державного устрою в Західній Європі" звернено увагу на те, що федералізм став своєрідним ідеологічним напрямком, який одстоює права націй, народів, територій чи регіонів, і може розглядатися як феномен сучасного світу. Федералізм дав змогу зміцнити державу та зберегти територіальну цілісність держави, запобігти сепаратистським виявам, закріпити етнополітичну стабільність, зберегти самобутність народів країни (Швейцарія, Бельгія). У дисертації підкреслено, що федералізм не може бути самоціллю і сам по собі не був запорукою міжнаціональної злагоди, а являє собою лише засіб кращого вирішення спільних проблем народів і держав, які утворюють федерацію. В ЄС склалася трьохступенева система: регіон (земля, кантон, провінція) - держава - співтовари