Соціально-економічний зміст кооперації, принципи та закономірності її розвитку на перехідному етапі. Типи кооперативних систем, їх ієрархічна структура. Стратегічні напрями і пріоритети розвитку видів кооперації, форми та механізми правового забезпечення.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Робота виконана на кафедрі політичної економії обліково-економічних факультетів Київського національного економічного університету Науковий консультант: доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Савчук Володимир Сафронович, Київський національний економічний університет, проректор з наукової роботи, завідувач кафедри політичної економії обліково-економічних факультетівУ звязку з цим суттєво зростає значення інтеграції кооперації в механізм ринкових перетворень, використання її невичерпних можливостей для забезпечення позитивної динаміки нового етапу соціально-економічного розвитку України. Теоретичним підґрунтям дослідження сутнісних характеристик кооперації, її соціально-економічного змісту та специфічних організаційних форм і моделей, що характерні для різних типів суспільних устроїв, слугували праці всесвітньо відомих вчених про кооперацію: Баліна М., Жіда Ш., Кондратьєва М., Леніна В., Оуена Р., Райфайзена Ф., Рассела Дж., Туган-Барановського М., Фурє Ш., Чаянова Д. та інші. Все це обумовлює актуальність і необхідність фундаментальних досліджень української кооперації, розробки теоретико-методологічних аспектів перспективної моделі кооперації, наукового обґрунтування стратегії і пріоритетів розвитку системи кооперації в ринковому середовищі із врахуванням особливостей національної економіки і нового етапу ринкових перетворень. кооперація стратегія право управління Особисто автором підготовлено підрозділ “Кооперативна модель системи кооперації”, в якому розкрито необхідність розробки нової моделі системи кооперації та сформульовані її особливості, перспективи формування і розвитку. Для досягнення мети у дисертації були поставлені такі завдання: - розкрити сутність, обґрунтувати сучасний соціально-економічний зміст кооперації, принципи та закономірності її розвитку на перехідному етапі;У вступі розкривається актуальність теми дисертаційного дослідження з позиції розвязання теоретичних та практичних проблем трансформації кооперативних систем та забезпечення їх нового соціально-економічного змісту, адекватного, з одного боку, базовим принципам кооперації, а з іншого - вимогам багатоукладної перехідної економіки, визначено мету, основні завдання, обєкт та предмет дослідження, використані автором методи дослідження, сформульовано наукову новизну одержаних результатів, що виносяться на захист, розкрито практичне значення одержаних результатів для розвитку кооперативного сектора в Україні, наведено дані про апробацію та публікації результатів дослідження. Курімото вважають, що кооперація, за своєю природою, не є ні капіталістичною, ні соціалістичною і здатна стати основою „третього шляху” суспільного розвитку. Це обумовлено тим, що, з одного боку, в умовах перехідного періоду найповніше розкривається соціально-економічна природа кооперації, реалізуються її цінності, а з іншого - кооперація, як ніяка інша суспільно-господарська структура, спроможна сприяти вирішенню злободенних та гострих соціально-економічних проблем, таких як десоціалізація суспільного життя, зростаюче безробіття аграрного населення, занепад села тощо. Базована на сучасних принципах кооперація володіє потенціалом розвязання відомої колізії ринкової економіки - суперечності між забезпеченням економічної ефективності діяльності та соціальної справедливості. Він дозволив дійти висновку, що результативність трансформації кооперативних систем в Україні залежить від успішності реалізації заходів, спрямованих на адаптацію кооперативних систем до ринкових умов господарювання, вдалого вибору моделі розвитку кооперації, активізації співпраці з іноземними кооперативними спілками, а також від дійової державної підтримки кооперації та кооперативних перетворень.Кооперацію слід розглядати і аналізувати як соціально-економічну систему, що є складовим елементом (підсистемою) національної економічної системи. Зясовано, що результативність кооперативних перетворень в Україні залежить передусім від вмілого використання адаптивних можливостей кооперації при переході на ринкові умови господарювання, вдалого вибору моделі розвитку, активізації співпраці з іноземними кооперативними союзами, а також від дійової державної підтримки кооперації та кооперативних перетворень. Її головна мета полягає у реалізації невичерпних можливостей кооперації, ефективному використанні її потенціалу для економічного зростання і соціальної орієнтації багатоукладної економіки України. Кооперація явно випереджає некооперативні системи в соціально-духовному плані і завдяки цьому „виживає” навіть у гострій конкурентній боротьбі і відвойовує право на існування як повноцінний і незамінний сегмент економіки. Кооперативна система складається з чотирьох основних підсистем: сільськогосподарської, споживчої, кооперації у сфері послуг та кредитної кооперації.