Аналіз головних рис класичної концепції суб’єкта в античній, середньовічній і новочасній філософії. Зв’язок цієї концепції із поняттями субстанції, свідомості та рефлексії. Особливості напряму філософської герменевтики в ідеях М. Гайдеґера та Г. Ґадамера.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИРобота виконана на кафедрі історії філософії філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Науковий керівник: Захара Ігор Степанович, кандидат філософських наук, доцент кафедри історії філософії Львівського національного університету імені Івана Франка. Захист відбудеться "29" жовтня 2008 р. о 12-00 годині на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д 35.051.02 у Львівському національному університеті імені Івана Франка (79000, м. З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (79005, м.Філософська герменевтика в цьому сенсі є сприятливою точкою опори, оскільки головні питання, які вона розглядає, повязані з проблемою розуміння та можливістю побудови рівноправного діалогу між представниками різних епох, культур, націй. Однак питання співвідношення "класики" та сучасності, на нашу думку, не є таким однозначним, оскільки постановка і вирішення нових питань і проблем не може відбуватися без постійного діалогу з традицією, з уже напрацьованими поняттями та схемами. З огляду на те, що ХХ століття доволі часто характеризують як "герменевтичний поворот" у філософії, дослідження цього питання ми вважаємо актуальним: як для розуміння самої філософської герменевтики, так і тих процесів, які відбувалися у філософії в минулому столітті та відгомін яких визначатиме її розвиток сьогодні. Дисертація виконана відповідно до теми науково-дослідної роботи кафедри історії філософії Львівського національного університету імені Івана Франка: "Концептуальні засади філософської думки в Україні: історія та сучасність" (код державної реєстрації: 0107U007416), а також є складовою частиною наукових досліджень кафедри філософії, які ведуться на тему: "Парадигми сучасного мислення: особливості концепцій та напрямків у загальній, соціальній та прикладній філософії". Мета дослідження - провести історико-філософський аналіз трансформації класичної концепції субєкта у філософській герменевтиці М.У Вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, сформульовано мету і головні завдання дослідження, окреслено обєкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, наведено дані про апробацію результатів дослідження, його звязок із науковими темами і програмами, подано структуру роботи. У підрозділі 1.1 "Постановка проблеми та визначення понять" визначено зміст терміну "філософська герменевтика", обґрунтовано вибір персоналій для дослідження, розкрито зміст та логіку викладу теми дисертації, описано її структуру. Джерельною базою дослідження стали тексти представників філософської герменевтики: "Буття і час", "Пролегомени до історії поняття часу", "Основні проблеми феноменології", "Сутність мови", "Навіщо поети?" Мартіна Гайдеґера; "Істина і метод. Поняття субєкт та субстрат сутності у філософській системі Аристотеля виступають як тотожні, але в онтології (метафізиці) сенс цього поняття полягає в тому, щоб бути "одним", або "єдиним", що "лежить в основі" категоріальних визначень сутності, тоді як в логіці - він є підметом речення, про який висловлюється все решту, в той час, як сам він не висловлюється ні про що. Позаяк субєкт в класичній філософії виступає чистою точкою співвіднесень даних свідомості до центру актів свідомості, його головними характеристиками виступають вічність, незмінність, позачасовість, а головними атрибутами знання - "обєктивність" (незалежність від субєкта), достовірність та загальнозначимість.У висновках дисертації підсумовано результати дослідження та зроблено наступні теоретичні узагальнення: - Засади концепції субєкта вперше сформульовано у філософії Аристотеля, який ототожнює його із субстратом сутності та наділяє функцією "лежати в основі" категоріальних визначень сутності, а до ознак відносить - "тотожність та єдність за числом", "неподільність ні за часом, ні за місцем, ні за визначенням", здатність суміщати в собі протилежності і не бути самому ні до чого протилежним. Онтологічна структура "буття-в-світі", з якої розгортаються всі екзистенціали і в межах якої екзистує Dasein, спростовує припущення про субєкт-обєктну дихотомію пізнавального процесу та рефлексивну структуру свідомості субєкта. Трансформованою версією класичної концепції субєкта в герменевтичній онтології Гайдеґера виступає екзистенціал "турбота" (Sorge), який виконує дві головні функції субєкта: "лежить в основі" єдності багатоманітного (екзистенціалів) та є трансцендентальною умовою "зустрічності" Dasein із "всерединісвітовим" сущим, що в класичній філософії трактується як даність обєкта субєкту. В результаті відбувається подолання класичної концепції субєкта, оскільки субєкт виявляється вторинною структурою щодо мови та мовної