Трансформація стану як граматична проблема перекладу. Фактори і причини перекладацьких рішень, пов"язаних з передачею форм дійсного, пасивного, поворотного і взаємного застав в перекладі з іспанської мови на українську. Трансформація пасивного стану.
Аннотация к работе
Київський національний університет імені Тараса ШевченкаРобота виконана на кафедрі теорії і практики перекладу з романських мов імені Миколи Зерова Київського національного університету імені Тараса Шевченка. КАЛУСТОВА ОЛЬГА МИХАЙЛІВНА, доцент кафедри теорії і практики перекладу з романських мов імені Миколи Зерова Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор, академік АН ВШ України Зорівчак Роксолана Петрівна, завідувач кафедри перекладознавства і контрастивної лінгвістики імені Григорія Кочура Львівського національного університету імені Івана Франка; Захист відбудеться “20” травня 2004 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: Київ-30, бульвар Тараса Шевченка, 14.Втім, за умов міжнародної інтеграції, зокрема, активізації відношень України з Іспанією та країнами Латинської Америки в останнє десятиліття, існує обєктивна передумова для системної розробки зазначеної часткової теорії перекладу, одному з аспектів якої присвячено це дослідження. Деякі проблеми відтворення дієслівного стану в перекладі, щоправда, здебільшого пасивного, розглядаються насамперед у статтях та підручниках з різних часткових теорій перекладу, зокрема, в іспансько-російській (Н. Д. В іспансько-українській частковій теорії перекладу, в русло якої скероване це дисертаційне дослідження, деякі питання відтворення граматичної категорії стану розглядаються у статті Гамяніної І. М. Мета роботи - виявити закономірні трансформації граматичної категорії стану при перекладі з іспанської на українську та встановити їхні чинники. Для реалізації цієї мети було поставлено такі основні завдання: виявити в іспанській та українській мовах граматичні стани та станові форми, що можуть вступати в трансформаційні відношення при перекладі;Зрештою, опозиція форм стану в іспанській та українській мовах представлена високосиметричними формами і виражається морфологічно займенниковими формами дієслів на-se/-ся та синтаксично в конструкціях з пасивними дієприкметниками минулого часу. Вихідні речення, як правило, не мають формального підмета, що є основним чинником трансформації: в українській мові особові речення без підмета є часто відхиленням від норми (напр.: “*формула, яку описую”), і в перекладі необхідне або додавання формального підмета (“формула, яку я описую”) або трансформація в пасивний дієприкметниковий зворот “описана мною формула”, яка також дозволяє уникнути іноді небажаного вживання займенника першої особи однини. Трансформація пояснюється різною лексико-семантичною сполучуваністю іменників-неістот в іспанській та українській мовах та більшою поширеністю персоніфікації в іспанській мові, у порівнянні з українською, що призводить до необхідності зняття цього явища при перекладі. З іншого боку, трансформація “пасив-актив” при перекладі з іспанської мови на українську зумовлена також семантичними характеристиками дієслова: в українській мові існують нормативні обмеження на утворення пасиву від деяких дієслів на позначення розумової діяльності, наприклад, “думати”, і при перекладі можна рекомендувати його трансформацію в актив: “Un color no puede ser pensado, no puede ser definido” (J. Трансформація повязана з чинником частотності: з одного боку, в іспанській мові, на відміну від української, порівняно рідкими є неозначено-особові речення з дієсловом-предикатом у третій особі множини, а в українській мові менше поширені речення неозначено-особової семантики з дієсловом на-ся, а переважають форми третьої особи множини.Таким чином, проведений аналіз трансформацій та їхніх чинників показав, що трансформація граматичної категорії стану є широковживаним засобом досягнення еквівалентності та стилістичної адекватності при перекладі. Фактори, що зумовлюють необхідність трансформації стану, знаходять пояснення в асиметрії у співвідношенні систем, норм, узусу та частотності вживання паралельних мовних одиниць в іспанській та українській мовах.