Зміни в соціально-економічній природі і функціях особистого сектора сільського господарства. Розмежування господарств населення за характером виробничої діяльності. Напрями і засоби активізації кооперативних процесів у секторі господарств населення.
При низкой оригинальности работы "Трансформація господарств населення в умовах аграрних перетворень", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук Трансформація господарств населення в умовах аграрних перетвореньНауковий керівник доктор економічних наук, член-кореспондент УААН Прокопа Ігор Васильович, Державна установа “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, головний науковий співробітник відділу економіки і політики аграрних перетворень Офіційні опоненти: доктор економічних наук, старший науковий співробітник Осташко Тамара Олексіївна, Державна установа “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, головний науковий співробітник відділу секторальних прогнозів та конюнктури ринків; Захист відбудеться 18 лютого 2010 р. о 14 годині 30 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.239.01 Державної установи “Інститут економіки та прогнозування НАН України” за адресою: 01011, м.В умовах ринкових трансформацій на тлі стрімкого спаду загальних обсягів сільськогосподарської продукції господарства населення не допустили скорочення і забезпечили зростання виробництва ряду її видів, тим самим у черговий раз довівши свою стійкість і здатність до розвитку. Отже, існує необхідність диференційованого підходу до оцінки процесів, які відбуваються в середовищі господарств населення в процесі аграрних перетворень, виокремлення груп і типів господарств за різними ознаками та обґрунтування на цій основі напрямів, шляхів і заходів щодо їх подальшого розвитку. Дисертаційне дослідження здійснено в межах виконання науково-дослідних робіт відділу соціально-економічних аспектів розвитку АПК Обєднаного інституту економіки НАН України (2004-2005рр.) „Формування економічного і соціального середовища ефективного розвитку АПК” (№ ДР 0104U000485); відділу економіки і політики аграрних перетворень Державної установи „Інститут економіки і прогнозування НАН України” „Сільський розвиток на сталій основі: теорія і методологія, індикатори оцінки, практика реалізації” (№ ДР 0106U004943), „Дослідження особливостей територіальної диференціації зайнятості в аграрному секторі та розробка пропозицій щодо її регулювання у контексті сільського розвитку (№ ДР 0107U012200), „Аналіз політики Європейського Союзу в галузі агропромислового комплексу та проведення досліджень щодо системи управління аграрним сектором в Європейському Союзі” (№ ДР 0108U004953). Для розв‘язання поставлених завдань застосовувались загальнонаукові та спеціальні методи: діалектичний і абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення і формування висновків); індукції і дедукції (при зборі, систематизації, обробці інформації, осмислені проблеми); системного аналізу і синтезу (при визначенні місця та ролі господарств населення в системі національної економіки); монографічний (дослідження соціально-економічної природи, функцій господарств населення та їх трансформацій в процесі ринкових перетворень); порівняльного аналізу (при співставленні показників); соціометричний (анкетне обстеження і вибіркове опитування сільських жителів); статистико-економічний (групування, дослідження динаміки економічних параметрів, табличне і графічне відображення отриманих результатів). дістали подальшого розвитку: · трактування сутності господарств населення як сімейної форми господарювання в аграрному секторі, яка була, є і в оглядовій перспективі залишиться його органічною складовою, що зумовлено багатофункціональною природою, багатоукладним характером і багатоцільовим призначенням сільського господарства, необхідністю поєднання великих, середніх і малих форм господарювання;У першому розділі “Господарства населення в системі національної економіки” розкрито соціально-економічну природу і сутність господарств населення, трансформацію їх виробничих та соціальних функцій в умовах становлення ринкової економіки. При цьому господарства населення виробляли 82 % молока, 52 % - м‘яса, 90 % - картоплі і овочів, 86 % - ягід; підвищилась їх частка й у виробництві зернових, соняшника, цукрових буряків (до 13-22 %). Дослідження показало, що всередині сектора господарств населення відбувається процес розшарування: одна їх частина припиняє виробництво певних видів продукції (зокрема тваринницької, а також овочів, фруктів, ягід), інша - нарощує це виробництво з метою продажу, в т.ч. для задоволення попиту на них тих селян, котрі припинили їх виробництво. Результати дослідження дають підстави стверджувати, що міжрегіональні особливості розвитку господарств населення стали наслідком соціально-економічних чинників, які визначали потребу домогосподарств у самозабезпеченні сільськогосподарською продукцією і отриманні грошових доходів від її продажу; дії природно-кліматичних умов, які впливають на галузеву і продуктову структури виробництва; ринкової конюнктури тощо, а також того, що в процесі формування нової організаційної структури сільського господарства різниця між продуктивністю господарств населення і сільськогосподарських підприємств повніше використовувалась в тих регіонах, де вона була вищою на користь перших.
План
Основний зміст
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы