Вивчення особливостей та структурних змін, що відбувалися в аграрній економіці під впливом процесів реформування. Характеристика впливу демографічних характеристик керівників, їх освіти і стажу роботи на ефективність виконання управлінських функцій.
Аннотация к работе
Трансформація функцій управління в АПК за ринкових умов Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук Захист відбудеться „20“ грудня 2002 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.01 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м.Київ-41, вул. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м.Київ-41, вул.У 2000 році обсяг виробництва валової продукції сільського господарства порівняно з 1990 роком знизився на 46,7%, збитковими були 35% підприємств та організацій аграрного сектора економіки України. Незадовільні показники стану агропромислового виробництва стали результатом непродуманої політики щодо неодноразової реорганізації сільського господарства, строків і темпів організаційних змін у сільському господарстві і сферах його обслуговування, подрібнення, перерозподілу державної і колективної власності часто в інтересах обмеженого числа людей, скорочення кредитних субсидій і дотацій на споживчі ціни, самоусунення державних органів від контролю за складними соціально-економічними процесами, що відбуваються на селі. Побудова ефективного ринкового механізму господарювання в АПК вимагає зміни акцентів і пріоритетів в управлінській діяльності, удосконалення поділу праці у сфері управління на всіх рівнях ієрархічної системи й надання їй функціональної спрямованості, що врешті повинно сприяти підвищенню професійного рівня управління економікою, зростанню ефективності й конкурентоспроможності підприємств. Проблеми поділу праці у сфері управління й вивчення факторів, що визначають побудову раціональних організаційних структур і формування ефективних систем управління стали предметом дослідження багатьох зарубіжних і вітчизняних учених: В.Г.Афанасєва, Г.І.Будилкіна, В.П.Галушко, В.Г.Галанця, О.Д.Гудзинського, Б.Гурнея, Г.Емерсона, Й.С.Завадського, А.О.Заїнчковського, Л.Д.Залевського, Б.Мільнера, І.Ф.Піскуненка, П.Т.Саблука, Г.Черча, О.Шелдона, В.В.Юрчишина та інших. Для досягнення мети і вирішення поставлених задач при проведенні дисертаційного дослідження були використані методи системно-структурного і порівняльного аналізів, що дали змогу характеризувати залежність управлінської діяльності від впровадження елементів ринкового механізму господарювання; монографічний метод, за допомогою якою опрацьовано ряд літературних джерел та статистичних документів; методи моделювання та прогнозування - при побудові оптимальних структур управління в галузях АПК на різних ієрархічних рівнях та прогнозуванні динаміки функцій управління.Сутність і темпи аграрної реформи визначаються характером і змістом перебудови земельних відносин, трансформацією колективних сільськогосподарських підприємств у нові організаційно-правові структури ринкового типу: приватні підприємства, виробничі кооперативи, господарські товариства, корпоративні структури. В області вперше за останнє десятиріччя досягнуто позитивних зрушень в 2000 році: вартість валової продукції, у порівнянні з попереднім роком, зросла на 23 відсотки і становила 967,5 млн.грн., що складає близько 4 відсотків валової продукції, виробленої в Україні. Аналіз діяльності підприємств свідчить про те, що зі зміною на краще багатьох виробничо-фінансових показників помітно знизилась рентабельність виробництва, що є наслідком неефективної цінової політики: за умов падіння заготівельних цін на тваринницьку продукцію та реалізаційних цін на зерно у той час залишались високими ціни на матеріально-технічні ресурси. В області створені й функціонують 564 сільськогосподарських формувань ринкового типу, заснованих на приватній власності на землю та майно, у тому числі: 116 приватних підприємств (21%), 362 товариства з обмеженою відповідальністю (64%), 33 закритих акціонерних товариств (6%), 25 відкритих акціонерних товариств (4%), 21 виробничий кооператив (3%), 7 інших формувань (дочірні) (2%). Реформування народного господарства України призвело до зміни функції самих підприємств та обєднань, які самостійно визначають напрямок господарювання, обсяги виробництва, ринки збуту продукції, форми організації праці та виробництва.Новітні ринкові моделі економічного розвитку країни можуть гармонійно функціонувати в умовах вільної ринкової конюнктури, створення науково обґрунтованої системи раціонального управління (менеджменту). Нині поширеною формою господарювання є приватні сільськогосподарські підприємства, з якими висловлюють згоду співпрацювати комерційні банки, вітчизняні і зарубіжні інвестори, які надають кредити і готові вкласти власний капітал з більшою зацікавленістю, ніж в інші форми господарювання. Зміна економічного середовища у звязку з переходом до ринкових відносин призводить до трансформації управлінських функцій: звужуються обсяги одних і розширюється потреба у здійсненні інших.