Виявлення основних соціально-економічних факторів, які визначають темпи трансформаційних процесів при здійсненні аграрної реформи. Розгляд ролі фермерських господарств в аграрному секторі. Розробка пропозицій щодо оптимізації орендних відносин на селі.
Аннотация к работе
ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИРоботу виконано в Уманській державній аграрній академії, Міністерство аграрної політики України. Науковий керівник: кандидат економічних наук, професор Бурик Анатолій Федорович, Уманська державна аграрна академія, завідувач кафедри організації та агробізнесу. кандидат економічних наук, доцент Бурляй Олександр Леонідович, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, доцент кафедри економіки підприємства. Захист дисертації відбудеться “15” травня 2002 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.26.350.02 в Інституті аграрної економіки УААН за адресою: 03680, м.Реформи в аграрному секторі економіки України відбуваються на основі трансформації відносин власності та послідовного розвитку оренди землі і майна на селі. Так, значна кількість селян-власників земельних і майнових часток (паїв) залишилась незадоволеною власним вибором форми господарювання, своїх лідерів чи партнерів на ринку оренди землі і майна. Незважаючи на повсюдне поширення орендних відносин на селі, ринок оренди майна і землі ще тільки формується. При посиленні конкуренції на ринку оренди землі і майна актуальнішими стануть методичні рекомендації щодо встановлення взаємовигідних умов оренди для орендодавців і орендарів. Трансформація форм власності і господарювання та розвиток орендних відносин в аграрному секторі економіки України є надзвичайно широкою і комплексною сферою агроекономічних досліджень, якій приділяється багато уваги в працях вчених економістів-аграрників.У першому розділі - “Теоретично-методичні основи розвитку форм господарювання та орендних відносин у сільському господарстві” - розглянуто сутність процесу трансформації відносин власності і форм господарювання в аграрному секторі економіки, організаційно-економічні, соціальні та правові основи різних форм господарювання в умовах багатоукладної економіки, визначається роль, місце і стан розвитку орендних відносин у сільському господарстві, обґрунтовується необхідність нових методичних підходів до визначення розмірів орендної плати за землю та майно. Вважається, що основними методами визначення розміру орендної плати є: нормативний метод (залежно від очікуваної рентабельності виробництва на орендованій ділянці); метод ринкових орендних ставок (метод попиту і пропозиції на орендовану земельну ділянку); метод розрахунку орендної плати від грошової оцінки землі; метод дольової участі в чистому доході; метод, який базується на досягнутому рівні урожайності культур тощо. За таких обставин конкретне встановлення мінімальних розмірів орендної плати за землю від її грошової оцінки впроваджувалось, по суті, директивно і стало державною гарантією землевласникам, які здавали землю в оренду. У другому розділі - “Трансформація соціально-економічних відносин в аграрному секторі економіки Черкаської області” - аналізуються процеси трансформації земельних і майнових відносин власності в аграрному секторі економіки області, дається оцінка діяльності різних агроформувань в умовах переходу до ринкової економіки, визначається місце і роль фермерських господарств, висвітлюються проблеми розвитку оренди землі та майна в різних агроформуваннях, зокрема, встановлення розмірів орендної плати. У третьому розділі - “Напрями удосконалення організаційно-правових структур та орендних відносин на селі” - обґрунтовано пропозиції щодо удосконалення організаційно-правових структур та визначено комплекс соціально-економічних чинників, які є визначальними при виборі селянами тієї чи іншої форми господарювання; розроблено і обґрунтовано методику встановлення розміру орендної плати за землю в умовах посилення конкуренції за користування нею; запропоновано нові методичні підходи до визначення розмірів орендної плати за майнові паї та за майно, яке має конкретного власника.У сільському господарстві України трансформація відносин власності відбулась, головним чином, шляхом паювання землі та майна в колишніх недержавних сільськогосподарських підприємствах та приватизації майна - у державних. Важливу роль у виборі селянами форми господарювання відіграли такі фактори: психологічна налаштованість селян у кожному окремому господарстві, селі, районі; економічний стан підприємства на час його реформування; професійно-ділові та моральні якості керівників господарств та виявлених на селі лідерів. При реформуванні колективних сільськогосподарських підприємств у нові господарські формування значна частина селян через недостатнє розуміння суті форми господарювання віднеслась формально до вибору організаційно-правової структури для свого господарства. Нерівномірний розподіл землі на паї по районах Черкаської області (як і по окремих господарствах) та їх різна грошова оцінка створили передумови для істотної диференціації доходів власників земельних часток (паїв) від передачі їх в оренду.