Розвиток екологічної функції держави в умовах розгортання третьої та четвертої промислових революцій. Особливості концептуалізації промислових революцій у трактуваннях Дж. Ріфкіна та К. Шваба. Раціональне використання, охорона та відновлення довкілля.
Аннотация к работе
Національна академія державного управління при Президентові УкраїниВін концептуалізував свої погляди переважно в другій половині XX ст. у низці праць, де розглядав промислову революцію як здійснену подію, а індустріальне суспільство - як фазу, що прямує до свого завершення і готує передумови для постання якісно нового типу суспільства, яке з легкої руки Е. Гелбрейт називав інформаційне суспільство новим індустріальним суспільством, істотно помякшуючи контрастність протиставлення інформаційної та промислової революції і фактично надаючи індустріальній революції більш широкого концептуального статусу [1]. Першопочатково виникло узагальнене, недиференційоване поняття "промислова революція", яке порівняно недавно почало тлумачитися різними науковцями не як доконаний історичний факт, а як процес, що триває й нині, утворюючи не одну, а цілу низку "промислових революцій" [3; 5]. Ріфкіна, сутністю першої промислової революції було опанування енергією вугілля, що дало можливість створити заводи й фабрики і замінити ручну працю ремісників машинною, створити залізничний транспорт на основі парового двигуна та інфраструктуру залізничних доріг, різко активізувавши рух економіки. Змістом другої промислової революції було опанування енергії нафти й газу в поєднанні з електрифікацією, що створило автомобільний транспорт, мережу автодоріг, що ще більшою мірою сприяло розвитку економіки, суспільства добробуту і масового споживання.