Розгляд основних мотивів населення України щодо формування заощаджень. Аналіз динаміки заощаджень населення та банківських депозитів населення України. Зміни ринкової кон’юнктури через що сукупність ризиків притаманних даному фінансовому ресурсу.
Аннотация к работе
Трансформація депозитів населення в інвестиційний ресурс банківПроаналізовано динаміку заощаджень населення та банківських депозитів населення України. Було виявлено, що вклади населення будучи одним із ключових джерел формування інвестиційних ресурсів банків є найбільш вразливими до зміни ринкової конюнктури та стану економіки, через що сукупність ризиків притаманних даному фінансовому ресурсу банків є досить високою. заощадження банківський депозит Крім того, на нашу думку, в аспекті даного дослідження слід нагадати результати опитування представниками проекту "FINREP" щодо мотивів заощаджень населення, серед яких класично було запропоновано: - заощадження, спрямовані на задоволення майбутніх потреб (освіта, товари тривалого користування та ті, що задовольняють другорядні потреби й ін.); Так, порівняно з депозитами у банках, що зросли у 2014 році всього на 0.8%, інвестиційні фонди показали значне випередження темпів приросту у порівнянні зі зростанням ВВП - 15.7%, якщо частка депозитів у ВВП скоротилася на 2.6 в.п, то активів ІСІ зросла на - на 0.99 в.п. Відсутність же суттєвої концентрації заощаджень населення у вітчизняних фінансових інституціях, на наш погляд, повязано із низкою причин, а саме: відсутністю повноцінного цивілізованого національного фінансового ринку, здатного працювати із дрібним інвестором по усіх сегментах; недостатнім розвитком інституту фінансового посередництва (зокрема, небанківських фінансових установ, спроможних стабільно і ефективно співпрацювати з населенням); обмеженою пропозицією фінансових послуг і відсутністю спеціальних інвестиційних інструментів, призначених для роздрібного інвестора; недовірою до діяльності держави загалом та фінансових посередників зокрема, що повязано із негативним досвідом співпраці населення із цими субєктами на початковому етапі ринкових реформ; неналежним рівнем фінансової грамотності населення та відсутністю культури інвестування заощаджень у кількох поколінь населення країни; відсутністю зрозумілої, доступної інформації для основного потенційного інвестора національної економіки - домашніх господарств; незрілістю інституту фінансового (інвестиційного) консультування фізичних осіб; відсутністю ефективного податкового стимулювання інвестицій громадян; обмеженістю сфери застосування компенсаційних механізмів на фінансовому ринку України загалом та відсутністю ефективної системи державних гарантій збереження заощаджень населення зокрема.