Реалізація ідеї національного самовизначення у формі державної незалежності. Правосуб"єктний статус України. Декларативний характер національної програми більшовиків. Відновленням в Україні радянської влади. УСРР як суверенне державне утворення.
Аннотация к работе
Трансформації політичної правосубєктності української радянської державності (1917-1923 рр.)Одна із перших «вольових корекцій» політики в національному питанні була здійснена більшовицькою партією після перемоги Лютневої (1917 р.) революції в Росії. А оскільки серед більшовиків «першої хвилі» було більше романтиків, ніж теоретиків, то в партії загалом існувало переконання, що знищене пролетарською диктатурою соціально-класове насилля зніме гостроту національного питання і на зміну бажанню відокремитися прийде усвідомлена потреба обєднати зусилля всіх народів у боротьбі проти спільного ворога як внутрішнього, так і зовнішнього. Під «помилками минулого», говорилося в одному із пунктів резолюції, малися на увазі «ідеї «самостійності» України, під ширмою якої німецькі імперіалісти загарбували й поневолювали Україну під ярмо капіталістів та поміщиків». По-перше, ніякої реальної влади в Україні більшовики не мали, оскільки це був період австро-німецької окупації її земель, отже необхідно було дотримуватися, бодай тимчасово, умов Брестського миру щодо невтручання Росії в українські справи. Не забарився з черговою заявою про обєднання радянських республік України і Росії і новостворений Робітничо-селянський уряд України, який прийшов на зміну Тимчасовому уряду України, що діяв у період окупації на території РСФРР.