Вивчення змін, що відбулися в державно-церковних відносинах радянської України за часів Перебудови, аналіз друкованих праць з даного питання. Виявлення факторів, що вплинули на трансформації у науковому атеїзмі, обґрунтування його ідеологічного характеру.
Аннотация к работе
Кисельов Олег, кандидат філософських наук, старший науковий співробітник, докторант, Національний педагогічний університет імені М. П.Редактори збірника «Вивчення релігій за закритою та відкритою залізною завісою: Наукове дослідження релігії у Східній Європі» уважають, що за часів панування комуністичної ідеології та марксистського догматизму релігієзнавства як такого не існувало, а після краху ідеологічної монополії релігієзнавство в цих країнах було створено наново [28, p. Трансформації в науковому атеїзмі другої половини 1980-х - початку 1990-х рр. були викликані новою пізньо-радянською політикою у сфері релігії, публічним інтересом до релігії та критикою атеїзму Видається важливим розглянути ці три чинники. Танчер писав про те, що релігія в радянському суспільстві знаходиться під впливом соціалістичної ідеології, а релігійний світогляд усе більше й більше всмоктує ідеї гуманізму та прогресу, релігія відмовляється від обскурантизму У радянських віруючих немає реакційних ідей та теорій; вони активно підтримують радянську владу [21, с. Лобовик визнає існування певних деформацій в атеїстичній політиці Радянського Союзу, повязаних з адміністративно-командною системою, які є перекрученням ленінських принципів ставлення до релігії, церкви та віруючих та відходом від основних принципів соціалізму Свавілля щодо релігії, плюндрування вітчизняної релігійної культури, приховування шедеврів культурного надбання, що мали релігійний зміст чи повязані з релігійністю, - усе це не мало жодного відношення до наукового атеїзму [17, с. Возняк зауважив існуючу кризу атеїзму, а також три позиції щодо його перспективи: 1) юридично захистити атеїзм; 2) відмовитися від марксистського підходу до релігії; 3) критично порівняти теорію марксизму з реаліями суспільного розвитку й визначити, які з положень марксизму щодо релігії не підтвердились, а «які є правильними, але були деформовані самою незрілістю суспільної практики» [3, арк.