Інтеграція теології до універсуму наукової раціональності. Концепт віри як центральна проблема для філософії релігії. Віра-марновірство та переконання. Католицьке вчення про віру в класичному вираженні. Достовірність віри як надприродний екзистенціалізм.
Аннотация к работе
Стаття з теми: Трансформації концепту віри у християнській теологіїРелігієзнавство відстоює ідеал наукового універсалізму, і підтвердження єдності релігійної (зокрема теологічної) та філософської традицій в інтерпретації концепту віри є найкращим аргументом на користь можливості й необхідності інтеграції теології до універсуму наукової раціональності. Зокрема, середньовічне розуміння віри стало джерелом для модерних концепцій віри, знову й знову то актуалізуючи персоналістично-комунікативні іудейські мотиви, то розвиваючи розуміння віри як упевненості в різного роду знаннях, характерне для античної філософії. Також віра може бути впевненістю в правильності суджень за аналогією, які, однак, теж супроводжуються уявленнями обєктів віри, не тільки чуттєво-образними, а й теоретико-абстрактними. Розширення множини значень концепту віри в українському релігієзнавстві можливе через звернення до герменевтичного аналізу релігійних, теологічних, філософських джерел, які представляють європейську традицію розуміння віри, що інтенсивно осмислює цей концепт з античних часів і до сьогодення. Степанова вважає, що європейська традиція тлумачення віри розпочалася виключно в Біблії та нехтує античними джерелами розуміння віри (і світськими загалом).