Доцільність побудови нових життєвих смислів особистості, визначення соціетальних структур, котрі формують есхатологічне світосприйняття. Можливості освітньої сфери у перетворенні внутрішнього стану індивіду та становленні посибілістського мислення.
Аннотация к работе
ІНСТИТУТ ВИЩОЇ ОСВІТИАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук Робота виконана у відділі змісту, філософії та прогнозування вищої освіти Інституту вищої освіти Академії педагогічних наук України Науковий керівник: доктор філософських наук, професор Предборська Ірина Михайлівна, Хмельницький гуманітарно-педагогічний інститут, проректор з наукової роботи. Захист відбудеться “30 ”березня 2006р. о 14 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.456.01 в Інституті вищої освіти АПН України (01014, м.Звідси - потреба у відповідній системі освіти, яка вже не може обмежуватись тільки трансляцією соціального досвіду, а повинна виконати свою рятівну функцію в упередженні необоротних деформацій в менталітеті як особистості, так і соціуму, у відродженні та безперервному збагаченні моральних ідеалів та життєвих пріоритетів. Саме така освіта могла б корелювати розвиток суспільства і людини з її неповторною культурою, мораллю, світом людських почуттів та стати актом креативності особистості. До другої групи праць віднесемо широкий спектр джерел вітчизняної та зарубіжної літератури в царині філософії освіти, які особливу увагу акцентують на визначенні ролі освіти у суспільстві та необхідності її кардинального оновлення для подолання однобічності, фрагментарності, утилітарності. Мід, Х.Ортеги-і-Гассета, П.Сорокіна, О.Шпенглера; дослідження сучасних вітчизняних вчених: С.Бистрицького, Е.Ляховича, І.Надольного, В.Шинкарука, а також роботи С.Гессена, О.Долженко, В.Лекторського, П.Наторпа, Б.Парахонського, Ю.Петрова, В.Сичьова, Н.Шубелки, котрі наголошують на необхідності взаємодії освіти та культури. Звязок дослідження з планами діяльності Інституту вищої освіти АПН України виявляється в реалізації методологічних положень розвитку філософії сучасної освіти і узгоджується з темою наукового творчого завдання відділу змісту, філософії та прогнозування вищої освіти Інституту вищої освіти АПН України “Філософські засади трансформації вищої освіти в Україні на початку ХХІ століття” (державний реєстраційний номер 0103U000960, № 44 від 06.03. 2003 р.).У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, здійснено огляд стану і напрямів її розробки, сформульовано мету, завдання, методи; визначено предмет, обєкт, дослідження та теоретико-методологічні засади роботи, розкрито її наукову новизну і практичну значущість, подано загальні відомості про дисертацію, наведено дані про апробацію роботи. Зокрема виокремлено: суто апокаліптичні мотиви у есхатологічному вченні (С.Трубєцкой, М.Дебольський, Л.Тихомиров); індивідуальна есхатологія як потойбічне життя одиничної людської душі та всесвітня - як вчення про мету Космосу та історії (С.Аверінцев); зображення кінцевих доль світу як абсолютного характеру майбутнього, в якому відміняється будь-який дуалізм, і, яке в силу цієї абсолютності стає самим судом над історією та людиною (Є.Барабанов); співвідношення есхатології не тільки з передбаченням вселенських катастроф майбутнього, тим більше, що майбутнє - з точки зору сьогодення-завжди катастрофа, а і визначення її як комплекс уявлень про всечасний контекст історії, яка сама здатна розгортатись в трьох вимірах: минулому; теперішньому; майбутньому (К.Барт, М.Бердяєв, С.Булгаков, А.Гарнак, Г.Флоровський та інші). Для врахування потреби становлення нових теоретичних конструкцій, які б максимально цивілізовано долали негативи сучасності, введено термін “есхатологічний пізнавальний підхід”, який означає критично-рефлексивні світоглядні уявлення про минуле, теперішнє і майбутнє, про кінцеві долі та перспективи розвитку людства, його вихідні цінності, норми та ідеали. Це частина життя будь-якого суспільства та людини, в якій зафіксований і особистісний практичний досвід, і колективна суспільна думка, і стереотипи поведінки, і забобони, і народна мудрість, і здоровий глузд. Виявлено, що освіта, з її смислового боку, гостро постає в кризові періоди суспільства, коли виникають питання: куди та як йти далі, за умов руйнування сфер самореалізації та самоствердження особистості освіта залишається єдиним соціальних інститутом, котрий може підтримати пошуки нею власної ідентичності, допомагає не втратити себе.У звязку із цією констатацією актуалізуються проблеми самовизначення і можливості цілепокладання людини в сучасному світі, пошук сфер застосування енергії для соціального переустрою, та визначення позитиву майбутнього, котре долає протиріччя сучасного. Осмислення, розгляд та аналіз різновекторних виявлень смислопокладання есхатології, в якісно відмінному постсучасному світі, передбачає нові конструкції в перебудові існуючого буття, які б дозволяли есхатологічним очікуванням сприяти пробудженню індивідуальних духовних зусиль та прагнень, сприяючи становленню специфічної стратегії існування людини в світі. 2.