Соціокультурний контекст, в якому створювались середньовічні європейські гобелени. Історія та аналіз найважливіших зразків середньовічних європейських гобеленів з зображенням жінки. Основні тенденції трактування жіночих образів у сюжетах гобеленів.
Аннотация к работе
Актуальність обраної теми: Визначення основних тенденцій у трактуванні жіночих образів у сюжетах середньовічних європейських гобеленів є пріоритетним для вивчення завданням європейського мистецтвознавства, так як є вирішенням проблеми класифікації середньовічних європейських гобеленів задля подальшого їх вивчення, що дає можливість проаналізувати їх вплив на подальший розвиток мистецтва гобеленів, а також систематизувати середньовічні європейські гобелени, дозволивши глибше дослідити ставлення до жінки у середньовічній культурі, що є вагомим її аспектом. Низка монографій, що досліджують стандарти жіночої краси та тенденції їх зображення в історії мистецтв, проте вони не концентруються на Середньовіччі, не беруть до уваги гобелени, до того ж, зосереджуються тільки на зовнішніх факторах, не досліджуючи суспільну роль жінки. Мета дослідження: визначити тенденції трактування образу жінки в середньовічних європейських гобеленах. Для досягнення цієї мети, ставимо перед собою такі завдання, як: · описати соціокультурний контекст, в якому створювались середньовічні європейські гобелени · виявити основні тенденції трактування жіночих образів у сюжетах середньовічних європейських гобеленівБільшість людей в середньовічній Європі жили в маленьких сільських громадах, де основою їх життя було земельне господарство. У деяких випадках, у спільних для чоловіків та жінок монастирях, влада та авторитет настоятельниці поширювались на чоловіків. Проте, не дивлячись на той влив, який мали деякі жінки, слід памятати, що більшість не мали жодного. Сьогодні важко зрозуміти, чому багато жінок обирали життя за стінами монастиря, позбавлене будь-яких земних утіх, крім молитов та праці, проте на той час це був єдиний спосіб уникнути дітонародження, яке, за тогочасних умов, було небезпечним та часто закінчувалось смертю. Пологи були найбільш частою причиною смерті жінок, адже будь-яка складність могла бути ризикованою для матері і дитини [7].По-друге, можна розглядати гобелен як візуальну мову, застиглу в часі. Доцільно розглядати його в обох аспектах, включаючи як діахронічний (історичний контекст) підхід, так і синхронний підхід (як візуальної мови без історичного контексту), розглядаючи гобелен в ході історії, і на прикладах окремих гобеленів у контексті їх індивідуальних історій. Жінка, зображена в одній зі сцен, за одною з теорій ідентифікується як Емма - дружина двох англосаксонських королів - Етельреда і Кнута, а також матір ще двох - Гартака та Едуарда Сповідника, також це може бути Елфіва, перша дружина Етельреда. Ймовірно, гобелен був завершений до 1382 р. «Апокаліпсис», швидше за все, був призначений для вулиці, його підтримували шість деревяних конструкцій, розташованих таким чином, щоб імітувати лицарські поле. Так, у цьому гобелені напис над дикою людиною говорить: «Я завжди був диким, поки мене не приручила Леді».За сюжетними особливостями трактування жіночого образу можна визначити такі типи, як зображення невинної діви (зазвичай з єдинорогом або диким чоловіком), святої жінки (в сакральних сюжетах), прекрасної леді (з квітами, фруктами, тваринами, птахами, в оточенні чоловіка, що до неї залицяється або лицаря, що її рятує), грішниці (вавилонська блудниця верхи на чудовиську, зображення неправедних дів), світські зображення жінок за розвагою (гра в карти, полювання) та войовничих жінок зі зброєю. Крім дівчини та єдинорога, що притулився до неї, сцена зображує чоловіків, що його наздоганяють, намагаючись вполювати. На відміну від гобелену «Дика жінка з єдинорогом», тут зображена проста дівчина, вбрана в одяг звичайної французької міщанки того часу, але сюжет, повязуючи її з єдинорогом, надає її образу святості та величності. Дещо змінюється її образ тільки в останньому сюжеті («Моє бажання») - тут вона вперше посміхається, а перлини, які у всіх попередніх гобеленах зображувались на її шиї, вона тримає в руці, віддаючи їх служниці, що тримає для цього скриньку. Якщо в сюжетах з невинними дівами акцентувалась саме їх незайманість та чистота, прекрасна леді - це ідеалізований образ куртуазії: вродлива слабка дівчина, яку має врятувати лицар, або до якої залицяється чоловік, іноді пропонуючи їй руку і серце.Жінки в селах та містах займались дітьми та господарством, а також допомагали в роботі своїм чоловікам. Заможніші жінки мали помічників по господарству, тому мали час на розваги, як і чоловіки, такі як полювання, ткацтво або ігри в карти. Деякі жінки обирали для себе постриг, присвячуючи своє життя богослужінню в монастирях. Жінки, не зацікавлені в шлюбі, а також ті, що не хотіли народжувати, для здобуття певної незалежності обирали постриг. Жінки могли зосереджувати в своїх руках політичну владу, ставати настоятельницями монастирів, займатись літературою, ткацтвом та створювати книжкові мініатюри, вони займались перекладами та переписували рукописи.
План
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ КОНТЕКСТ ТРАКТУВАННЯ ЖІНОЧИХ ОБРАЗІВ У СЕРЕДНЬОВІЧНІЙ КУЛЬТУРІ
РОЗДІЛ 2. СЕРЕДНЬОВІЧНІ ЄВРОПЕЙСЬКІ ГОБЕЛЕНИ З ЗОБРАЖЕННЯМ ЖІНОК: ІСТОРІЯ ТА АНАЛІЗ
РОЗДІЛ 3. ТЕНДЕНЦІЇ У ТРАКТУВАННІ ЖІНОЧОГО ОБРАЗУ В СЕРЕДНЬОВІЧНОМУ ЄВРОПЕЙСЬКОМУ ГОБЕЛЕНІ: ОСОБЛИВОСТІ СЮЖЕТУ