Ознайомлення з основними моментами біографії П. Тичини. Огляд перших збірок віршів. Активна громадська і державна діяльність поета у воєнні роки. Літературний протест проти ідеологічного закріпачення творчих душ. Проблема політичної визначеності.
Аннотация к работе
Трагізм життєвої і творчої долі П.Тичина почав у 1912 р., перша збірка віршів - "Сонячні кларнети" - датована 1918 р. Тичина вчився в Київському комерційному інституті, одночасно працював на різних дрібних посадах - в конторах та редакціях газет і журналів, в українському театрі М. Горькому на Капрі книжку своїх віршів і одержує від нього ласкавого листа, в якому автор "Матері" писав, що знає українського поета дуже давно, ще з розповідей М. Коцюбинського. Для сучасного читача цей своєрідний пролог до "Сонячних кларнетів" цікавий, зокрема, прямо заявленою соціальною тематикою деяких віршів (злидні села і власної родини - в віршах "Під моїм вікном…", "Не знаю і сам я...", "Розкажи, розкажи мені, поле...", осуд імперіалістичної війни - "З далекого походу...", заклики до суспільної активності - "Молодий я, молодий...", "Як не горю, я не живу...", "Дух народів горить..."). Тичина працює з великою енергією, в нього виходять: книга публіцистики "Творча сила народу", 1943; видане одночасно трьома мовами - російською, башкирською й українською - дослідження про класика башкирської літератури "Патріотизм у творчості Мажита Гафурі", 1942; збірки віршів "Перемагать і жить", 1942; "День настане", 1943; поема "Похорон друга", 1943.