Ознайомлення з результатами спостереженнями про побутування народно-інструментальної ансамблевої традиції на Прикарпатті. Визначення та характеристика особливостей функціонування традиційних ансамблів "троїстих музик" в контексті сучасної культури.
Аннотация к работе
Інститут мистецтв Прикарпатського національного університету ім.Суттєвим внеском у дослідження проблеми функціонування традиційних ансамблів «троїстих музик» Прикарпаття стали праці І.Мацієвського, С.Грици, М.Хая, Б.Яремка, Ю.Волощука, Г.Карась, у т.ч. й автора цієї статті. Ключові слова: ансамбль «троїстих музик», «весільна капелла», народно-інструментальне мистецтво, фольклорна традиція, фольклорні фестивалі. В частности, рассматриваются особенности функционирования традиционных ансамблей «троистых музык» в контексте современной культуры. Изучение и обобщение особенностей функционирования традиционных ансамблей «троистых музык» Прикарпатья в настоящее время остается малоисследованным, что и определило цель данной статьи. Maciejevski, B.Yaryemka, B.Vodyany, Y Loshkov question of the traditional the music for trio ensemble involves primarily the definition of its specific features as a unique phenomenon of folk instrumental music of Ukraine.XVII ст., коли у музичному побуті українців отримали велику популярність струнні інструменти - скрипка і цимбали, розпочинає своє становлення та розвиток впродовж наступних століть найпопулярніший в Україні ансамбль “троїстих музик” [14]. Одним із перших звернув належну увагу на “троїсту музику” М.Лисенко: “Нарешті, пєси суто танцювального характеру виконуються спеціальною грою на скрипці, цимбалах, з додатком ударного інструмента бубна і становлять так звану в народі “троїсту музику” [7, с. Серед науковців, що вивчали чи продовжують вивчати традиції народно-інструментального ансамблевого мистецтва України, проблема дослідження ансамблю “троїстих музик” передбачає перш за все визначення терміну “троїста музика”, які у багатьох авторів неоднозначні [14, с. Сучасне обгрунтування походження терміну “троїста музика” подає доктор мистецтвознавства І.Мацієвський: “Термін “троїста музика” (буквально: потроєна музика, або потроєний скрипаль) в Україні і в Білорусії достатньо широко застосовується в побуті, і особливо, в різноманітній літературі по відношенню до традиційних сільських інструментальних ансамблів танцювальної музики” [8, с. Суттєвим внеском у дослідження проблеми функціонування традиційних ансамблів “троїстих музик” Прикарпаття стали праці І.Мацієвського (системно-етнофонічний метод дослідження народно-інструментальної музики та виконавства) [8-9]; С.Грици (класифікаційні критерії форм функціонування сучасного фольклору) [4], МХАЯ (характерні особливості стилістики бойківської інструментальної музики) [17], Б.Яремка (традиційна сопілкова культура Східних Карпат України: аматорське і професійне мистецтво) [18], Ю.Волощука (репертуар сучасних професійних ансамблів та оркестрів народних інструментів Прикарпаття у взаємозвязку з традиційними формами фольклорної творчості) [2-3], Г.Карась (трансформація традицій гуцульської народно-інструментальної музики у творчості канадського гурту Кубасонікс (м.Едмонтон, кер.Фольклорні фестивалі, огляди, конкурси, огляди-концерти, де беруть участь “троїсті музики”, покликані сприяти вихованню бережливого ставлення до джерел духовних традицій, пропагувати національне, бути завжди на захисті збереження автентичного фольклору, розвивати культурні традиції взаємоповаги та взаєморозуміння між народами, сприяють безпосередньому спілкуванню представників професійного фольклоризму, фольклоризму народної аматорської творчості та автентичних фольклорних колективів.