Народне декоративно-прикладне мистецтво як органічна складова національної культури, що базується на етнічній специфіці та народності. Історія розвитку та традицій писанки, як атрибуту культових народних обрядів, пов"язаних із весняним пробудженням землі.
Аннотация к работе
Традиційність українського писанкарства Г. І. Сотська, Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПНУ, Київ Народне декоративно-прикладне мистецтво - органічна складова національної культури, що базується на етнічній специфіці та традиційності. Писанки - душа українського народу, це «шедеври мініатюрного живопису, в яких український народ виявив свій мистецький геній, свою здатність до творчого мислення, художнього узагальнення навколишнього світу» [1, 6]. У передхристиянський (язичницький) період писанка була невід’ємною часткою слов’янського православного поклоніння Даждь-Богові (бог сонця) та богині Берегині - Мокоші (матері урожаю), в християнському розумінні воно стає символом радості й віри у воскресіння Ісуса Христа як символу всепрощення.