Комплексне вивчення, опис та окреслення ареалів поширення і стану збереженості народної закарпатської музично-інструментальної культури пастушої традиції. Класифікування аерофонів у контексті систематики музичних інструментів Е. Горнбостеля і К. Закса.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИДисертація виконана на відділі етномузикології Інституту мистецтвознавства, фольклорстики та етнології ім. Науковий керівник: ХАЙ Михайло Йосипович, доктор мистецтвознавства, провідний науковий співробітник відділу етномузикології Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. Офіційні опоненти: КРУЛЬ Петро Франкович, професор, доктор мистецтвознавства, завідувач кафедри академічного інструментального виконавства Прикарпатського національного університету ім. Захист відбудеться "19" квітня 2011 р. о 14.30 годині на засіданні спеціалізованої ради Д 26.227.02 по захисту дисертацій в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім.Специфічною особливістю культурного процесу незалежної України є активізація досліджень, спрямованих на вивчення походження і розвитку традиційної культури народів, які проживають на її теренах, а також етнічних спільнот регіонів, що характеризуються виразною самобутністю традиційної культури (зокрема, Закарпаття). Традиційна музично-інструментальна культура цієї окремої етнографічної зони в сучасних дослідженнях представлена, переважно, гуцульською та бойківською традиціями, поза увагою перебувають традиції закарпатських лемків та долинян. Тому особливе зацікавлення викликають дослідження локальних і загальних рис традиційної інструментальної культури Закарпаття. Це посилює актуальність системно-типологічних досліджень традиційної музично-інструментальної культури пастушої традиції, де домінує музичний інструментарій групи аерофонів. Початок вивчення традиційної музично-інструментальної культури Закарпаття поклав Б.У підрозділі 1.1 "Таксономічні категорії як основа групування аерофонів у контексті світових систематик музичних інструментів" в аспекті вибору відповідних таксономічних категорій здійснено огляд та узагальнення основних принципів існуючих видів класифікування музичних інструментів від найдавніших культур до середини ХХ ст. Маійона, що стали основою для формування якісно нового етапу в історії органології і привело до появи систематики музичних інструментів Е. Аерофони як предмет систематики належать до найцікавішої групи музичних інструментів і завжди виокремлюються у самостійну групу в усіх попередніх систематиках під назвою духові інструменти. Інструментальні систематики детальним аналізом акустичних, звукових і технічних параметрів аерофонів глибше виявляють внутрішні взаємозвязки одиничних конструктивних особливостей інструментів. Дотичним до класифікаційних систем музичних інструментів, де спостерігається редукція груп інструментів, є класифікування за типами акустичних систем.Обґрунтовано, що традиційна закарпатська музично-інструментальна культура пастушої традиції є системою із стійкими взаємозвязками між інструментальною музикою і культурним контекстом, який визначається ландшафтними, соціально-політичними, культурно-історичними, господарськими, жанровими, музично-стильовими чинниками. Це слугує обґрунтуванням виокремлення закарпатських традиційних аерофонів пастушої традиції та виконуваної на них музики як окремого предмету дослідження. Результати дослідження закарпатської традиційної інструментальної культури пастушої традиції (на прикладі аерофонів) свідчать про наявність низки ознак, що забезпечують як стійкість, так і плинність традиції, а також екологічний характер культурних процесів, а саме: - консервативні риси, що характеризують традицію, вирізняючи її з поміж інших; Проведено теоретичні розрахунки частот основних тонів флейтових аерофонів та здійснено зіставлення з продукованими частотами основних тонів на цих інструментах. Результати розрахунків дали змогу виявити низку проблем методологічного характеру, зокрема, необхідність визначення константи для швидкості поширення звуку в обмеженому газоподібному середовищі (мається на увазі корпус інструмента), конкретизації принципу дії та розрахунку "акустичного імпедансу" для поздовжніх відкритих і закритих цівок, встановлення коефіцієнта корекції затулених грифних отворів пальцями виконавця тощо.