Огляд традиційних форм взаємодії з телеглядачем у технологічному та комунікативному аспектах. Вивчення мотивації глядачів до взаємодії з телевізійними редакціями. Дослідження принципів і методів роботи з аудиторією, сформованих пресовою журналістикою.
Аннотация к работе
ТРАДИЦІЇ МЕДІАКОМУНІКАЦІЇ НА ТЕЛЕБАЧЕННІІнформаційна взаємодія є комунікацією двовекторною: з одного боку, виконується передача інформації аудиторії, з іншого - здійснюється зворотний звязок, у якому аудиторія (громада) впливає на канал комунікації, дає оцінку якості інформації, підтримує, продовжує її або навпаки своєю байдужістю практично знищує. Верховської, викладену в комплексному дослідженні методів журналістики за радянські часи, журналісти повинні “постійно враховувати громадську думку, задовольняти запити широких мас і забезпечувати їм можливість через канали журналістики брати участь в обговоренні й рішенні громадських справ та державних завдань” [2, с. Серед можливих методів дослідниця зазначила публікації від громадських журналістів, прямі звернення до аудиторії, використання контактних форм для діалогу як на сторінках газет, так і в ефірі з детальним аналізом листів, що отримує редакція. Корконосенко, “головні складнощі у журналістів завжди викликала масово-організаційна робота, тобто не власна творчість, а робота з авторами, листами до редакції, організація «круглих столів», рейдів тощо” [5, с. Так, станом на 1969 рік до редакції програми “Здоровье” (ЦТ) надходило 60 листів на рік; відтоді як на програму прийшла нова ведуча Юлія Білян-чикова кількість листів часом сягала 160 тисяч на рік, у результаті в штаті телецентру зявилися 4 лікарі, що відповідали на листи глядачів.