Тріада цілей управління економічною безпекою підприємства - Монография

бесплатно 0
4.5 109
Взаємоузгодження інтересів як імперативна мета управління економічною безпекою підприємства. Взаємоузгодження інтересів стейкхолдерів підприємства. Протистояння загрозам як домінуюча мета управління. Формування ресурсного забезпечення підприємства.


Аннотация к работе
МОНОГРАФІЯ Тріада цілей управління економічною безпекою підприємства О.М. Ляшенко Досконалість засобів і плутанина у цілях - ось що, на мою думку, характеризує нашу епоху. Альберт Ейнштейн (Albert Einstein), засновник теоретичної фізики, громадський діяч-гуманіст Взаємоузгодження інтересів як імперативна мета управління економічною безпекою підприємства Безпека в найширшому розумінні є цінністю, що відіграє роль наріжного каменя в перетворенні поодиноких інтересів того чи іншого суб’єкта в сукупну змістовно-дієву єдність інтересів, яка потребує безперервного взаємоузгодження останніх. Визначальну роль інтересів у формуванні поведінки і вчинків людини, соціальної групи чи держави в цілому відзначали багато видатних мислителів і діячів минулого - від філософів Стародавньої Греції до Макса Вебера (Max Weber). Перш ніж розглядати інтереси в площині управління економічною безпекою, слід торкнутися розуміння сутності інтересу як категорії. Interns, англ. interest - те, що важливо, тобто має суттєве значення; є також версія від нім. interesse - бути всередині) доволі одноманітно: як вигоду, зиск, потребу, сенс, прибуток [202]. Не вдаючись до глибоких семантичних вивчень, маємо зауважити, що інколи в науці відбувається підміна сутності інтересу. Тлумачення сутності поняття «інтерес» у різних галузях знань наведено в табл. 4.1. економічна безпека стейкхолдер Таблиця 4.1 Тлумачення сутності поняття «інтерес» у різних галузях знань Галузь знань Тлумачення Право Інтерес є правом, що засновується на законі, випливає з нього, схвалюється ним, хоча може бути й не закріпленим у конкретних правових нормах. Отже, підсумовуючи наведений у табл. 4.1 стислий огляд сутності поняття «інтерес» у різних галузях знань, слід підкреслити, що таке поняття має легітимне підґрунтя, є об’єктивним явищем, та, водночас, проявом суб’єктивних вчинків людини, вмотивованих різними причинами. Так, однією з найважливіших цілей об’єднань, що створюються людьми в процесі життєдіяльності, є задоволення корінної потреби кожного учасника такого об’єднання, а саме - забезпечення індивідуальної безпеки. В свою чергу, перебування у безпеці потребують і створені людьми об’єднання, нарощуючи масштаб утворення яких - від особи до країни в цілому - можна дійти висновку, що потреба у безпеці є найголовнішим інтересом будь-якої держави. Водночас, природне розмаїття інтересів, притаманне суб’єктам соціуму, є такою ж природною причиною виникнення конфліктів, що, в свою чергу, є однією з головних причин виникнення загроз безпеці будь-якого соціального об’єднання. На користь цієї тези слід визнати справедливим твердження, наведене в [237]: «...результатом взаємоузгодження різних інтересів є різне, навіть до протилежного, розуміння того, що є небезпека і що є безпека. Відповідно до основних положень теорії безпекознавства [162], носії інтересів - особа, група осіб, підприємство, інтегрована структура, громада, регіон, держава - є взаємозалежними та взаємозумовленими об’єктами безпеки, структуризацію яких графічно інтерпретовано на рис. 4.1. Рис. 4.1. Положення про визначальну роль економічного інтересу серед мотивів людської діяльності було вперше висунуто французькими матеріалістами XVIII століття і представниками англійської класичної політичної економії, зокрема, А. Смітом (А. Появі такої властивості управління підприємством зобов’язане, з одного боку, чисельним загрозам, які перешкоджають його діяльності та дислокуються як у зовнішньому, так і у внутрішньому середовищі, а з іншого боку - розмаїтістю інтересів його стейкхолдерів. Теоретичні питання, пов’язані з різними аспектами економічних інтересів та їх перетину, розглядались в роботах багатьох вчених, серед яких на особливу увагу заслуговують праці К. Менгера, І. Фишера, Ф. Хайєка, Й. Шумпетера, Л. Абалкіна, В. Автономова, С. Булгакова, В. Лівшиця, Ю. Ольсевича, Я. Певзнера, В. Смагіна, В. Юрьева та ін. Наприклад, в [350] розділяють стейкхолдерів на чотири головні категорії: • групи впливу, що фінансують підприємство (наприклад, акціонери); • менеджери, які керують ними; • службовці, що працюють на підприємстві (принаймні, та їх частина, яка зацікавлена в досягненні цілей організації); • економічні партнери, до числа яких належать як покупці і постачальники, так і інші економічні суб’єкти. Слід зазначити, що нерідко така свобода є удаваною, а інколи - межує з криміналом У найбільш узагальненому вигляді взаємоузгодження інтересів підприємства можна визначити як багатовимірне, а саме: горизонтальне й вертикальне взаємоузгодження інтересів внутрішніх стейкхолдерів, що має протікати на тлі перманентного взаємовзаємоузгодження економічних інтересів підприємства з актуальними для нього інтересами зовнішніх стейкхолдерів. Крім того, будь-яке спрощення в управлінні економічною безпекою підприємства також може бути певною перешкодою, наприклад, досягненню все тієї ж гнучкості. Торкаючись питань використання системного підходу в досягненні такої цілі в управлінні економічною безпекою підприємства як взаємоузгодження і
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?