Товарознавство вторинної сировини - Методичка

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ Кафедра товарознавства та експертизи товарів МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до виконання лабораторних робіт з курсу Товарознавство вторинної сировини” для студентів професійного напряму підготовки 030510 Товарознавство і торговельне підприємництво денної форми навчання Одеса ОНАХТ 2012 Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу Товарознавство вторинної сировини” для студентів професійного напряму підготовки 030510 Товарознавство і торговельне підприємництво денної форми навчання. Уклад. Укладачі М.Р. Мардар, канд. техн. наук, доцент Л.О. Валевська, асистент Відповідальний за випуск зав. кафедри товарознавства та експертизи товарів, д-р техн. наук, проф. Г.Ф. Козлов Зміст Вступ Лабораторна робота № 1. Вторинна сировина молочної промисловості Лабораторна робота № 8. Вторинна сировина м’ясної і рибної промисловості Список літератури Вступ Мета викладання дисципліни Важливим аспектом підвищення життєвого рівня населення нашої країни є забезпечення його продовольчими товарами високої якості з використанням біологічно-активних речовин, які в найбільшій кількості містяться у відходах та побічних продуктах виробництва. Завдання вивчення дисципліни У результаті вивчення даної дисципліни студент повинен знати та вміти: Знати: споживні властивості відходів та побічних продуктів, які утворюються під час переробки рослинної та тваринної сировини; технологічні етапи утворення вторинної сировини під час виробництва основної продукції; хімічний склад, біологічну цінність та яку роль вони відіграють в харчуванні людини; Вміти: визначати та проводити експертизу вторинної сировини та надавати рекомендації щодо використання; формувати асортимент з підвищеною харчовою цінністю та покращенням смакових характеристик продуктів. товарознавство вторинна сировина Лабораторна робота № 1. До побічних продуктів - висівки, зародок зерна, мучку кормову. Матеріали і устаткування Висівки пшеничні і житні, стандарти, розбірна дошка, ваги технічні і аналітичні, сушильна шафа, алюмінієві бюкси і ексикатор, тигельні щипці, конічні колби, колба Кьєльдаля, колба Бунзена, воронка Бюхнера, магнітна мішалка, промивалка, муфельна піч, фарфорові тиглі, магніт. 4. Методика виконання роботи 4.1 Органолептична оцінка якості. На чисту суху дощечку (або скло) розміром 50x150 мм насипають дослідні висівки масою 3-5 г і висівки установленого зразка. Потім поверхню висівок згладжують і, накривши скляною пластинкою, спресовують. Для посилення відчуття запаху висівки пересипають у стакан, обливають гарячою водою при температурі 60°С, потім воду зливають і визначають запах. Результати визначень заносять у табл.1.1. 4.2 Фізико-хімічні показники якості. Розбіжності, що допускаються при рівнобіжних визначеннях, не повинні перевищувати ± 0,25 %. Визначення масової частки сирого протеїну. До початку відгонки в конічну приймальну колбу одночасно наливають 0,1 моль/дм3 розчину сірчаної кислоти об’ємом 30 см3 і кілька краплин універсального індикатора (в кислому розчині дає червоно - фіолетове забарвлення, в лужному - зелене, в перехідній стадії - майже безбарвний). Масову частку (%) азоту (Х) в досліджуваній пробі на суху речовину вираховують за формулою (1.2) де Vk - об’єм 0,1 моль/дм3 сірчаної кислоти в приймальній колбі, см3; Kk - поправка до титру 0,1 моль/дм3 розчину сірчаної кислоти, якщо він приготовлений не з стандарт-титру; Vo - об’єм 0,1 моль/дм3 розчину гідрооксиду натрію, витрачений на титрування сірчаної кислоти в приймальній колбі, см3; Ko - поправочний коефіцієнт до титру 0,1 моль/дм3 розчину гідрооксиду натрію; 0,0014 - маса азоту, еквівалентна 1 см3 0,1 моль/дм3 розчину сірчаної кислоти, г; m - наважка продукту, г; W - вологість продукту, %. Визначення масової частки сирої клітковини Метод заснований на переведенні у розчинний стан всіх компонентів висівок, за винятком клітковини і частково деяких супутніх їй речовин (лігніну, геміцелюлози). Отримані результати заносять в таблицю 1.1 Визначення металомагнітної домішки Щоб виявити масу металомагнітних домішок, продукт масою (1000±1,0) г розсипають шаром товщиною 0,5 см і полюсами магніту повільно проводять вздовж і поперек таким чином, щоб були охоплені всі висівки. Результати дослідження заносять у таблицю 1.1, порівнюють їх із вимогами ГОСТу, аналізують і роблять висновок щодо якості висівок. За якими фізико-хімічними показниками визначається якість висівок?.