Товариство "Просвіта" у Західній Україні в міжвоєнний період: організаційні засади, господарське становище та культурно-просвітня діяльність - Автореферат

УДК 94 (477.8) 06.011: “1919/1939” товариство “Просвіта” У Західній Україні в міжвоєнний період: організаційні засади, господарське становище та культурно-просвітня діяльністьОфіційні опоненти: член-кореспонедент НАН України, доктор історичних наук, професор Даниленко Віктор Михайлович, Інститут історії України НАН України, завідувач відділу історії України другої половини ХХ ст. доктор історичних наук, професор Баженов Лев Васильович, Камянець-Подільський державний університет, директор Центру дослідження історії Поділля Інституту історії України НАН України доктор історичних наук, професор Литвин Микола Романович, Інститут українознавства імені Івана Крипякевича НАН України, завідувач відділу наукових та інформаційних видань У дисертації комплексно й всебічно досліджено організаційні засади, господарське становище та культурно-просвітню діяльність товариства “Просвіта” у Західній Україні в міжвоєнний період. Актуальність теми визначається необхідністю всебічного й комплексного дослідження організаційних засад, господарського становища та культурно-просвітньої діяльності “Просвіти” у Західній Україні в міжвоєнний період, осмислення її місця в національному русі, обґрунтування ролі й значення в історії України. Всебічний і ґрунтовний аналіз організаційних засад, господарського становища та культурно-просвітньої діяльності товариства служитиме збагаченню знань про складні процеси формування національної свідомості, тому що “Просвіті” в Західній Україні належала особлива роль у культурно-просвітньому русі міжвоєнного періоду. Значний культурно-історичний досвід, ґрунтовні ідейно-теоретичні й практичні напрацювання “Просвіти” міжвоєнного періоду є логічно аргументованими й до певної міри не втратили своєї актуальності й сьогодні, оскільки організаційні засади, господарське становище та культурно-просвітня діяльність товариства була важливим національним чинником у протистоянні антиукраїнській політиці влади.У цих працях в основному розкрито вузлові питання політичної історії, становище Західної України, передумови відродження Польської держави, особливості її політики, конфлікт між українцями й поляками, однак діяльність “Просвіти” розглядається лише узагальнено, в основному вона обмежується статистичними даними. По-перше, видання, приурочені до ювілеїв діяльності товариства, були опубліковані безпосередніми просвітніми діячами у період функціонування “Просвіти”, відповідно їхні автори, виходячи з приналежності до товариства і ювілейного характеру видань, не змогли обєктивно оцінити працю інституції. У Державному архіві Івано-Франківської області дані щодо діяльності “Просвіти” на Прикарпатті у міжвоєнний період подано у фондах 378 “Станіславівська філія товариства “Просвіта” (1909 - 1939 рр.)”, 379 - “Читальня українського націоналістичного товариства “Просвіта” в селі Бринь Снятинського повіту (1932 - 1938 рр.)”, 380 - “Читальня українського націоналістичного товариства “Просвіта” в селі Микулинці Снятинського повіту (1933 - 1939 рр.)”, 382 - “Читальня українського націоналістичного товариства “Просвіта” в селі Хриплин Станіславівського повіту (1929 - 1938 рр.)”, 383 - “Читальня українського націоналістичного товариства “Просвіта” в селі Видинів Снятинського повіту (1937 - 1939 рр.)”, 385 - “Читальня українського націоналістичного товариства “Просвіта” в селі Черніїв Станіславівського повіту (1933 - 1938 рр.)”, 386 - “Читальня українського націоналістичного товариства “Просвіта” в селі Трійця-Кривоброди Станіславівського повіту (1933 - 1938 рр.)”, 387 - “Читальня українського націоналістичного товариства “Просвіта” в селі Тулуків Снятинського повіту (1930 - 1938 рр.)”. У третьому розділі “Організаційний поступ “Просвіти” досліджено відновлення й функціонування організаційної структури товариства, залучення членів до товариства, реалізацію програми ліквідації неписьменності, участь “Просвіти” у розбудові фахової національної освіти. Домінуючою складовою культурно-просвітнього руху в Західній Україні були галузеві комісії Головного виділу товариства, які виконували соціально-значиму роль у поступі “Просвіти”, сприяли формуванню національної самосвідомості українців через поширення видань, організацію бібліотек, аматорсько-театральних гуртків.