Тоталітаризм як феномен ХХ ст - Дипломная работа

Тема «Тоталітаризм як феномен XX ст» Вступ У найдраматичніші періоди своєї історії людство намагалося знайти єдино правельний вихід із ситуації, що склалася. Початок ХХ століття приніс людям чимало страждань і розчарувань : економічні кризи, жорстокі повстання та революції і, нарешті, світова війна. Саме в ній вони вбачали корінь зла і схилялися до думки, що лише „сильна” влада зможе забезпечити їм спокійне й сите життя. Найбільше такі погляди були поширені у країнах, які або програли Першу світову війну, або ж не отримали від перемоги в ній того, на що, на їхню думку, вони заслуговували. Боягузтво і лицемірство, підлість і зрада, визнання будь - якої влади і будь - якого „вождя” - усе це не видавалося за надмірну плату за власне благополуччя і спокій. І поки інтелектуали та політики розробляли рецепти повоєнного облаштування світу й безуспішно намагалися пропонувати їх народам, владу захоплювали ті, хто давав прості й зрозумілі людям відповіді та обіцяли заманливі перспективи. Мета дослідження - з”ясувати походження терміну „тоталітаризм”; як проявлялися ознаки тоталітарних режимів в Німеччині, Італії та СРСР у 20-30-х рр. Для досягнення мети було поставлено такі завдання : - виявити основні риси тоталітарного ладу ; -простежити еволюцію становлення теорії тоталітаризму; - з”сувати особливості психограм політичних диктаторів; - порівняти деякі аспекти фашистської та сталінської моделей тоталітаризму. Актуальність. Феномен останніх п”ятнадцяти років полягає в тому, що вони сконцентрували в собі суспільні явища історичного маштабу, динамічність розвитку яких виявилась непрогнозованою навіть для авторитетних вчених-суспільствознавців. З другої половини ХХ століття в життя вступило не одне нове покоління. Вони не мають безпосередніх вражень про той час , їх уявлення складає лише велика кількість книг та фільмів. На протязі останніх років тема злочинів радянського, нацистського та фашистського тоталітаризму практично щезла з періодичних видань, радіо, телебачення. Щодо України, то врахування рудементів тоталітарної доби необхідне в процесі функціонування державних владних структур, вирішенні актуальних проблем українського державотворення, формуванні політичної нації та її еліти. : - незважаючи на достатню поширеність термінів „тоталітаризм”, „тоталітарним режим” існує велика кількість теорій їх виникнення, єдиної точки зору не існує ; - в російській літературі описується різні аспекти пропікання тоталітарного режиму в Німеччині, Італії та СРСР в працях В. Алексеева, Л. Бровка, К. Бахмака, Д. Кралка, В. Медведева , Д. Мельника та інших ; - в Україні дана проблема почала вивчатися і переосмислюватися лише на початку 90-х рр., із здобуттям незалежності з”явилася можливість дослідити нові документи, які раніше були під грифом „Секретно”. Результати роботи можуть бути використані політологами, істориками та фахівцями інших суспільних наук. У 30-40-хх роках ХХ століття в працях Е. Фромма [74] та Ф. Хаєка [70] розпочато науковий аналіз соціально-психологічних аспектів тоталітаризму, виявлення структурної та функціональної тотажності тоталітарних режимів фашистської Італії, нацистської Німеччини, сталінського СРСР, тим самим було закладено теоретичні основи для його вивчення. Реймона „Демократія і тоталітаризм”[54], М. Повністю теорія тоталітаризму сформувалась в другій половині 50-60 рр. , коли була опублікована фундаментальна праця америконського вченого Ханни Арендт „Джерела тоталітаризму” [4] , яка доклала великих і плідних зусиль, до глибокого вивчення тоталітаризму в історії людства. Аналізуючи і зіставлюючи психограми політичних дикторів, таких як Сталін, Гітлер та Муссоліні, використовувала праці Б. Кухти, А.Ноймана, Е. Фромм. Значна кількість досліджень, доступних для вивчення, які стосуються фашистської Італії та нацистської Німеччини радянського періоду. Це праці таких авторів К. Тоталітарна держава, де автор виокремлює основні риси тоталітарної держави, зокрема Німеччини : насильницьке встановлення однопартійної системи шляхом знищення інших партій; зрощування партії з державою; уніфікація всього суспільного життя; авторитарний образ мислення і культ національного вождя ; концентраційні табори. Ці грунтовні, в основному історичні за змістом праці, не заангажовані та ідеологізовані, а висвітлюють достовірні факти про життя і прихід до влади Сталіна. Став можливим доступ до документів та матеріалів, які раніше зберігалися в архівах НКВД з грифом „Секретно”. У своєму етимологічному, неполітичному значенні цей термін здавна використовується багатьма вченими. Слово стало вельми популярним напередодні Другої світової війни завдяки таким кінофільмам, як сворена Габріелем Паскалем екранна версія п”єси Шоу „Майор Барбара” та фільм „Під підозрою”. У 30 - ті роки одним із перших серед учених поняття „тоталітаризм” широко використовував німецький філософ і політолог К. Шмідт. У СРСР Й. Сталін хоч би для видимості, час від часу імітував партійну демократію - з”їзди, вибори керівника партії. Саме у більшовиків переймали