Історія створення і особливості функціонування торгово-промислових палат у світі. Нормативно-правова основа їх діяльності в Україні, порядок утворення і припинення. Експертиза імпортованих технологій і товарів. Розвиток зовнішньоекономічних зв"язків.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ Контрольна робота з навчальної дисципліни : «Міжнародна економіка» на тему : «Торгово-промислові палати у системі зовнішньоекономічних звязків України»Інститути торгово-промислових палат (ТПП) існують практично у кожній країні співдружності. В усі часи вони були надійними помічниками вітчизняних виробників у розвитку експортного потенціалу, розширенні поставок продукції на експорт. Вони організовували участь підприємств у міжнародних ярмарках за кордоном, здійснювали розробку та розповсюдження серед іноземних фірм рекламних видань.Символом Торгово-промислової палати є золотий жезл бога торгівлі, покликаний припиняти суперечки і мирити ворогів, а в сучасному контексті примиряти підприємців між собою в третейському суперечці, шукати порозуміння у міжнародній торгівлі. Міністерство торгівлі і промисловості, стурбований цією обставиною, у квітні 1917 року вніс законопроект «Про торгово-промислових палат в Росії», який повинен був обєднати підприємців в єдину організацію і стати основою для розвитку вільної торгівлі. На підставі постанови Ради Міністрів СРСР, рішенням Президії палати в 1972 році Всесоюзна Торгова палата була перетворена в Торгово-промислову палату СРСР, що надало їй статус союзно-республіканського органу, і в 14 радянських республіках були утворені республіканські торгово-промислові палати. Функції палати були значно розширені, серед них: сприяння розвитку експорту радянських товарів, надання консультаційних послуг з усіх питань діяльності підприємств, встановлення і розвиток звязків з іноземними діловими і громадськими колами, здійснення звязків з асоціаціями ділового співробітництва з зарубіжними країнами; сприяння встановленню прямих виробничих і науково-технічних звязків з підприємствами інших країн; уявлення радянських підприємств у Міжнародній організації праці (МОП); запрошення та прийом іноземних торговельно-економічних і науково-технічних делегацій; вивчення, узагальнення та поширення довідкової та інформаційної літератури з економіки; посвідчення свідоцтва походження товарів; контроль якості і комплектності, а також перевірка кількості експортних та імпортних товарів та багато інших функцій. Важливим положенням статуту було вимога про те, що дійсні члени торгово-промислових палат союзних республік і міст одночасно є дійсними членами Торгово-промислової палати СРСР, і це положення остаточно закріпило існування єдиної системи торгово-промислових палат, яке традиційно збереглося до теперішнього часу. зовнішньоекономічний імпортований палата українаСаме поняття "торгова палата" виникло на Заході (у Франції) ще в XVI столітті і було повязане із зародженням некомерційних обєднань, зборів представників ділового світу з метою розробки єдиних правил у торгівлі та виробництві. Торгові (або торгово-промислові) палати тісно співпрацюють з органами влади в галузі формування економічної політики та соціального партнерства. Наприклад, в Німеччині міністр економіки може втручатися у діяльність торгово-промислової палати тільки у тих випадках, коли палата припускає порушення чинного законодавства. У країнах, де не існує спеціального законодавства про палати, їх організація та діяльність здійснюється на основі загального цивільного законодавства. Позитивним такого принципу є те, що до сфери відповідальності палати включається всі без винятку сектори економіки (промисловість, торгівля, банки, страхування, транспорт, послуги та ін.) Таким чином, палата представляє все ділове співтовариство країни або регіону.На території України діє також Торгово-промислова палата України, яку створено у 1973 році на базі відділення Всесоюзної торгової палати, що діяла в Україні з 1944 року. Торгово-промислові палати надають ділову та юридичну інформацію, проводять семінари, беруть участь в організації виставок в Україні, за кордоном та інше. Торгово-промислова палата України співпрацює з Асоціацією торгово-промислових палат Європи, налагоджено звязки з аналогічними національними та регіональними структурами в багатьох країнах світу. З метою розвитку зовнішньоекономічних звязків в інтересах вітчизняних промисловості і торгівлі Торгово-промислова палата України виступає ініціатором створення змішаних торгових палат, рад, здійснює кроки по відкриттю за кордоном своїх представництв. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Президія ТПП України своїм рішенням ВІД 15 жовтня 1998 року затвердила Порядок ведення недержавного Реєстру українських підприємств, фінансовий стан яких свідчить про и надійність як партнерів у підприємницькій діяльності в Україні та за 11 межами.1.Торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, що обєднує юридичних осіб, що створені і діють відповідно до законодавства України, і громадян України, зареєстрованих як підприємців, і їхнього обєднання. Торгово-промислова палата може займатися підприємницькою діяльністю тільки в тім обсязі, у якому це необхідно для виконання її статутних
План
План
Вступ
1. Історія створення торгово-промислової палати
2. Особливості функціонування торгово-промислових палат у світі
3. Поняття, нормативно-правова основа і система торгово-промислових палат України
4. Правовий статус торгово-промислових палат України і практика його реалізації
5. Утворення і припинення діяльності торгово-промислових палат. Керування ними