Сутність торгового посередництва в зовнішньоекономічній діяльності. Види посередників в зовнішній торгівлі. Визначення прав та винагороди посередників. Покращення зовнішньоекономічної діяльності ВАТ "Ласощі" шляхом укладання зовнішньоекономічних угод.
Аннотация к работе
Зовнішньоекономічна діяльність завжди була і залишається важливою складовою суспільного розвитку України, незважаючи на зміни в політичній ситуації, економічній конюнктурі та правовому середовищі країни. Більше половини світової торгівлі здійснюється за допомогою представників або посередників, без яких неможливо було б вирішити багато питань у підприємництві. Допомога посередників може використовуватися для пошуку закордонних контрагентів, підготовки і укладання угоди, транспортно-експедиційні послуги, страхування товарів при транспортуванні, виконання митних формальностей, проведення рекламних і інших заходів для просування товару на ринки інших країн, технічного обслуговування. В наш час складається так, що довіритель знаходиться в більш сильному економічному положенні, порівняно з посередником, і нерідко може диктувати посереднику умови угоди, які можуть бути невигідними для посередника.Під торгово-посередницькими операціями у Зовнішньоекономічній діяльності розуміють операції, повязані з купівлею-продажем товарів, що здійснюються за дорученням експортера чи імпортера незалежним посередником на основі спеціальних угод чи окремих доручень. Посередники - це фізичні особи та фірми, які сприяють обігу товарів і послуг на внутрішніх та зовнішніх ринках. Посередниками є юридичні або фізичні особи, які знаходяться поміж іншими контрагентами комерційної діяльності і виконують функцію їх зведення один з одним для обміну товарами, послугами, інформацією. Посередницька діяльність інтегрує в собі численні функції і задачі, реалізація яких багато в чому забезпечує товарний обіг, а саме: 1) планування обсягів закупівлі та її організації, оскільки посереднику важливо визначити, що купити, в кого саме, в якій кількості, за якої ціни, в який час; Посередники спричинюють угоди: купівлі-продажу, поставки, підряду, розвитку орендних та лізингових операцій, забезпечення виробничої та збутової кооперації, надання страхових, транспортних, побутових та інших послуг.Котлера, «посередники - це фірми, які допомагають компанії в просуванні, збуті і розповсюдженні її товарів серед клієнтури». До торгових посередників належать: 1) підприємства оптової торгівлі з повним і обмеженим циклами обслуговування (з правом власності на товари); 2) посередницькі структури, які не мають права власності на товари (агенти, оптовики-консигнатори, комісіонери, брокери тощо); • повноважні агенти зі збуту (збутові агенти) - отримують право на збут і відповідають за маркетинг усієї продукції виробників; виконують функції відділу збуту, але не входять у структуру підприємства-виробника; вони взаємодіють з виробником на договірних умовах; Ним може бути власник товару, який доручає агенту продати товар, або покупець (споживач) товару, який доручає агенту купити необхідну продукцію.Розрахунок розміру винагороди є складним завданням, адже його недостатній розмір може викликати зниження активності посередницької діяльності, а переплата посередникам може негативно позначитися на комерційних справах довірителя. Доволі поширеним методом визначення винагороди є вивчення досвіду розрахунків із посередниками інших компаній, які реалізують подібний асортимент товарів. У зовнішній торгівлі практикують кілька методів розрахунку і виплати винагороди посередникам, які доцільно застосовувати у внутрішній торгівлі: різниця між цінами реалізації на товарному ринку та відпускною ціною товаровиробника (довірителя); Цей метод стимулює посередника збільшувати обсяги збуту товарів та швидкість обігу їх, але не сприяє зацікавленості його в підвищенні відпускних цін товаровиробника. Цей метод доцільно застосовувати в разі ґрунтовного знання товаровиробником (комітентом, консигнантом) конюнктури ринку збуту товарів, що дає можливість визначити необхідну різницю цін, яка б оптимально покривала витрати посередника і забезпечувала сукупний прибуток.Підводячи підсумок, можна зробити висновок, що, при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, фірмі необхідно ретельно підходити до вибору посередника, а також правильно укладати угоди. Практика показує, що ґрунтовне формулювання договірних умов являється одним з надійних засобів, щоб уникнути виникнення непорозумінь в майбутньому, особливо, приймаючи до уваги багатоаспектність проблем, які виникають при укладанні і виконанні угоди (комерційні, валютно-фінансові, юридичні, транспортні та інші проблеми). Інтереси продавця, посередника і покупця далеко не зовсім співпадають і у випадку неналежного виконання обовязків посередником виробник несе як юридичну, так і фінансову відповідальність. Тобто необхідно врахувати ризик невиконання умов договору і намагатися знайти засоби зниження можливих негативних наслідків. Вибираючи посередника фірма повинна бути впевнена в тому, що посередник не буде продавати товар конкурентним фірмам.
План
Зміст
Вступ
1. Сутність торгового посередництва в зовнішньоекономічній діяльності
2. Види посередників в зовнішній торгівлі
3. Визначення прав та винагороди посередників
4. Покращення зовнішньоекономічної діяльності ВАТ «Ласощі» шляхом укладання зовнішньоекономічних угод