Боротьба тенденцій лібералізації та протекціоністської тенденції в міжнародній торгівлі. Вивчення поняття і класифікації "торгових війн". Дослідження детермінант конфліктних ситуацій у міжнародній економіці. Еволюція механізму врегулювання торгових війн.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки України Навчально-науковий інститут економіки менеджменту і права Реферат з дисципліни «Міжнародна економіка» на тему: «Торгові війни в міжнародній економіці та їх врегулювання»Глобальна торгова система СОТ прагне досягнення балансу інтересів учасників міжнародних торговельних відносин на багатосторонній основі шляхом забезпечення раціонального співвідношення лібералізації і протекціонізму, за якого вигоди країн від міжнародної торгівлі є найбільш результативними. Порушення цього балансу зумовлює обмеження національних торгово-економічних інтересів (дискримінацію) тієї чи іншої держави з боку порушника, а відтак між країнами виникають протиріччя, що створюють конфліктні ситуації. З розвитком міжнародної торгівлі зростає ескалація конфліктів, що призводить до суттєвих втрат її учасників та ускладнення міждержавних відносин. Зокрема, не існує єдиної детермінованої схеми опису конфліктів, яка б, з одного боку, представляла їх ключові детермінанти, а з іншого, слугувала базою для можливих порівнянь, оцінок та класифікації. Дана тема є актуальною, тому що, з розвитком міжнародної торгівлі зростає ескалація конфліктів, що призводить до суттєвих втрат її учасників та ускладнення міждержавних відносин.Демяненко П.В. дає таке визначення [3]: «Торгова війна - торгове суперництво двох або більше країн, що проводиться з метою захоплення зарубіжних ринків або запобігання торгової «окупації» національної економіки». Отже, торгівельна війна - це створення ситуації економічного тиску на опонента, в якому беруть участь дві і більше країн (ТНК), що проводиться з метою захоплення ринків, захисту національного товаровиробника, або з політичних мотивів і здійснюється за допомогою введення системи обмежувально-заборонних заходів: митних, економічних,інформаційних, тарифних санкцій, квот на ввіз, ліцензування імпорту, імпортозаміщення, збільшення компенсаційних виплат, ускладнення сертифікації, стандартизації, участі іноземних компаній у тендерах. До них ми пропонуємо відносити конфлікти, що створені задля задоволення політичних амбіцій: торгівельні війни між країнами зі спірними територіями, різними політичними режимами, релігійними розбіжностями, а також ті, що закликані примусити певну країну погоджуватись з рішенням міжнародних організацій або світової спільноти. Головними детермінантами міжнародної торговельної конфліктної ситуації між країнами-торговельними партнерами є: цілі, які переслідує країна при запровадженні дискримінаційних заходів, причини її поведінки, субєкти торговельних відносин, що втягнуті у конфлікт, товари та послуги, на ринках яких виник конфлікт, інструменти торгової політики, що використовуються країнами, втягнутими у конфлікт, масштаби конфлікту; ступінь гостроти; тривалість; методи врегулювання, наслідки (рис. Обєктне поле суперечки - засоби внутрішньої і зовнішньої економічної політики однієї сторони, що дискримінують торговельного партнера; - сфера економіки другої сторони (торговельного партнера), яка зазнала економічних втрат - тарифні, нетарифні або змішані засоби зовнішньоторговельної політики; - інструменти внутрішньої економічної політики, що дискримінують іноземних виробників - експортне виробництво товарів певної галузі країни - експорт товарів (послуг) певної галузі (галузей) країни - імпорт товарів (послуг) певної галузі (галузей) країни - сукупний національний експорт країни - сукупний національний імпорт країни - вся зовнішня торгівля країниТак, статтею ІІІ п.2 Домовленості про правила і процедури врегулювання суперечок визначено, що “Система врегулювання суперечок СОТ є центральним елементом у справі забезпечення безпеки і передбачуваності багатосторонньої торгівельної системи. Врегулювання суперечок є важливим засобом гарантування виконання членами СОТ зобов‘язань, які були прийняті під час торгових переговорів. Тому однією з основних переваг СОТ є забезпечення можливості для будь-якої країни-члена використовувати незалежну процедуру врегулювання суперечок для реалізації своїх прав за відповідними торговими угодами СОТ [2]. Зазвичай суперечка виникає, якщо певна країна запроваджує торгові заходи чи застосовує дії, які, на думку однієї чи кількох країн-членів СОТ, порушують укладені Угоди чи призводять до невиконання країною своїх зобов‘язань. Процедура врегулювання суперечок існувала і в рамках ГАТТ, але в ній не існувало чітко встановлених часових обмежень щодо розгляду позову і цей процес було легше заблокувати.Характерною особливістю сучасного етапу розвитку міжнародної торгівлі є тенденція до зростання кількості конфліктних ситуацій між її учасниками, зумовлена змінами у позиціях країн та структури їх товарообігу на світовому ринку, прагненням підтримати конкурентоспроможність власних товаровиробників тощо.
План
Зміст
Вступ
1. Поняття та класифікація торгових війн
2. Детирмінанти конфліктних ситуацій у міжнародній торгівлі
3. Еволюція механізму врегулювання суперечок від ГАТТ до СОТ