Розташування Вишгородського гончарного посаду ХІ-ХІІ ст., якому немає аналогів за масштабами виробництва на давньоруській території. Аналіз на підставі археологічних матеріалів торгівельної та обмінної діяльності мешканців посаду давньоруського Вишгорода.
Аннотация к работе
Торгівля та обмін населення посаду давньоруського ВишгородаВивчення археологами цієї частини міста було розпочато ще в 1936-1937 рр. Тоді на схилах яру біля сучасного собору Вишгородської Богородиці розкопано перші три гончарні горна, а на південному схилі яру виявлено ще більше десятка плям випаленої глини [Довженок, 1950, с.93, 95]. До того ж типу відноситься інша гирька, виявлена в ході консервації гончарного горну на території Музею давньоруського гончарства Вишгородського історико-культурного заповідника по вул. Він походить із заповнення ями (розкопки 1989 р.), в котрій разом з гирькою було виявлено також дві пари фрагментованих пружних ножиць, невелику бондарну сокирку та керамічний матеріал [Дорофеев, 1989/194, с.57], котрий дає підстави датувати заповнення ями початком XII ст. Накладки першого типу, котрих на розкопі знайдено два екземпляри (рис.2, 1), - зроблені з бронзи, спосіб кріплення - чотири штифти. Ідентичні предмети знайдено на памятках, що датуються Х ст.: в похованнях Каранаївських курганів (Південний Урал) [Мажитов, 1981, с.128, рис.60, 4, 22] і Дубівського могильника (марійці) [Архипов, 1984, рис.21, 1].