Характеристика принципових для формування топосу Львова постатей української літератури. Значення художніх деталей у зображенні типових галицьких образів. Аспекти сучасного прозового тексту, у якому відображається відповідна літературна категорія.
Аннотация к работе
У статті окреслено принципові для формування топосу Львова постаті української літератури. Розглянуто деякі аспекти сучасного прозового тексту, у якому відображається відповідна літературна категорія (К.Анісімова стверджує, що відкриття такого художнього образу «в українській літературі успішно здійснив представник “зрілого" модернізму Б.-І. Єстафєвич вказує на витоки топосу Львова у творчості літературного угруповання «Дванадцятки», до якого входили прозаїки Б. Цілком умовною є головна героїня твору (що, власне, поширюється на всю образну систему повісті): попри безліч скрупульозно виписаних побутових деталей і дрібничок, дівчина немає таких принципово важливих формальних означень, як ім’я і прізвище (власне, як і лялька-мотанка немає обличчя у традиційній культурі). Цей будинок грає епізодичну роль у повісті, але інший старовинний дім (також спадок епохи Золотого віку Львова [3]), в якому, власне, й відбувається журналістське розслідування, здійснюване головною героїнею, є не просто інтерєром, а радше, елементом наративу. У Львові головні герої Сергій і Зоряна проживають цілком реальне земне життя; у Кацивелі герой побував лише раз із відрядженням, але саме це місто визначене бути чистилищем - тимчасовим місцем перебування його духу, доки тіло чоловіка під наглядом лікарів у реанімації зависло між життям і смертю.