Семантико-стилістичні й інші функції власної назви Сибір у поетичних творах. Дослідження топонім Сибір в українській поезії як прецедентний культурний знак із широким набором негативно-оцінних сем з домінантою "неволя"’(тюрма, каторга, заслання, мука).
Аннотация к работе
Топонім Сибір в українській поезії крізь призму діахронії сибір культурний поетичний топонімШевченко, реалізуючи в поетичних текстах такий же семантичний компонент топоніма (І каже: «Я зробив, / Я генерала отруїв, / А ви не знаєте нічого!» / /1 поволік Петрусь кайдани / Аж у Сибір...; Ганнуся на Сибір пішла. /В Сибір в кайданах поведуть; А ти, Всевидящеє око!/ Чи Ти дивилося звисока, /Як сотнями в кайданах гнали /В Сибір невольників святих, /Як мордовали, розпинали /1 вішали?..; А я полину на Сибір, /Аж за Байкал; загляну в гори, / , і вас - / Споборники святої волі - / Із тьми, із смрада, із неволі / Царям і людям напоказ /На світ вас виведу надалі/Рядами довгими в кайданах...) (пор.: Утікши ж під Москву, московськими руками /Правдивих земляків зсилали на Сибір ; Як на Сибір колись ви засилали /Правдивих земляків московськими руками, / Так і мене сюди запакували (П. Мойсієнко своєрідне просторово-часове зміщення топоніма Сибір у Шевченковій поемі «Неофіти»: описуючи подорож матері Алкіда за сином-вигнанцем у Скіфію (відділену провінцію Римської імперії), «поет мовби припускається обмовки: “Ідеш шукать його в Сибір Чи теє ... в Скіфію”. Натомість у численних творах інших письменників онім Сибір інтерпретовано як місце смерті, наприклад: Хоч ми шлемо в Сибір голоту, Де всім наділи дасть чума, / Зате в нас менше тут клопоту /1 конституції нема; Повернути всіх повстанців/ (Що в Сибіру вже померли) (В. Олесь); Гримить Сибір скелетами борців ; Найшляхетніші люди /Помирали в Сибіру, / Серед чвар та облуди /Не втрачаючи віру (Яр Славутич); Землі на гріб дала йому Сибір (А.