Науковий аналіз генезису топологічного уявлення політичного світу. Причини, умови і фактори формування політичного простору й електорального поля. Аналіз впливу загальнонаціональних і регіональних особливостей сучасної України на електоральні вибори.
Аннотация к работе
“Запорізький інститут державного та муніципального управління” Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наукУ дисертації здійснено комплексний аналіз електорального поля як системно організованого соціального явища. Незважаючи на постійний та різноманітний інтерес до політичного простору, його складових зарубіжних та українських учених, у національній науковій літературі все ще відсутній всебічний аналіз топологічних характеристик політичного простору, який обєднав би розгляд його теоретичних і методологічних засад, методичних та організаційних практик. Теоретична і практична нерозробленість питання формування політичного простору й електорального поля як теоретичного конструкту відповідно до аналізу політичного життя суспільства в українській соціології зумовлює формулювання автором дисертації проблемної ситуації й визначає його науковий інтерес до заявленої теми. У роботі надано опис авторського напрямку соціологічного дослідження електорального поля з точки зору його топологічних характеристик. Розкрито сутність і зміст політичного простору й електорального поля в контексті різних аспектів теоретико-методологічних досліджень минулого та сучасності.Водночас, політичний простір і будь-яке його поле - це реальна сутність, арена динамічної безперервної боротьби за право домінувати в ньому. Як вважає дисертант, це повязано з поверховим аналізом (а подеколи й з відвертим нехтуванням) топологічних характеристик політичного простору і його складової - електорального поля. Дисертант підготував розділ звіту, присвячений вивченню електорального поля України як обєкта соціологічного дослідження. Мета дослідження - запропонувати топологічні характеристики електорального поля України, спираючись на евристичний потенціал концепції політичної топології. зясувати причини, умови і фактори формування політичного простору й електорального поля;У вступі обґрунтовано актуальність теми та визначена наукова проблема дослідження; здійснено оцінку рівня її вивчення в літературі; визначено обєкт, предмет, мету, завдання, теоретичну та методологічну основу дослідження; розкрито наукову новизну отриманих результатів, наведено відомості про апробацію положень та наукових результатів дисертації. Вихідним поняттям, котре одночасно стало й предметом наукового аналізу, було поняття “простір”, зміст, типологія й структура якого з різних боків і позицій досліджувалися вченими. На пострадянському просторі чималий внесок у розробку політичної топології був зроблений спеціалістами в галузі соціології політики. Бурдьє, котрий використовує поняття “політичний простір” і “поле політики” як однопорядкові для характеристики одних і тих самих обєктів соціальної реальності, здобувач довів, що поняття “політичний простір” варто вживати в більш широкому значенні, оскільки воно включає в себе простір усіх політичних позицій, що формується в конкретному суспільстві залежно від його характерних рис, структури, етапу розвитку. У другому розділі - “Характеристика й основні фактори формування політичного простору й електорального поля України” - вивчається специфіка становлення та функціонування електорального поля в Україні на основі аналізу теоретичних і практичних робіт у цій галузі, а також матеріалів соціологічного дослідження, проведеного (за безпосередньої участі дисертанта) у листопаді-грудні 2005 року центром “Соціо” за програмою “Зміст і структура українського політикуму”.Зважаючи на результати здійсненого нами дослідження, можна висунути ряд положень і дійти певних висновків, які, з одного боку, доповнюють наукові уявлення про політичний простір, а, з іншого, є цікавими в контексті практичної політики. Качанов та інші вчені, доцільно, у площині соціології політики, звернути увагу на характеристику електорального поля, що є субпростором по відношенню до простору політичного й певною результуючою, котра дозволяє визначити коефіцієнт корисної дії політичних практик, ефективність внесення й розподілу політичного капіталу, реальні позиції політичних агентів у полі політики демократичного суспільства. Крім того електоральне поле зазнає впливу сезонних коливань (поствиборчий стан чи електоральна втома, міжвиборча пауза, передвиборча активізація), що визначають ступінь електоральної мобілізації, поляризації й інших характеристик електорату. Аналізуючи електорат, варто враховувати основні складові електоральної поведінки - електоральну активність, мотивацію електоральної поведінки та її результуючого моменту - електорального вибору, часові параметри й стійкість електоральних преференцій.