Кумулятивна активність полікарбацину. Взаємозв’язок стану здоров’я людини та впливу на неї з’єднання цинебу з етілен-бістіурамполісульфідом. Клінічні симптоми при гострому хімічному отруєнні. Заході гігієни на промисловому виробництві полікарбацину.
Аннотация к работе
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукВодночас для полікарбацину не була обґрунтована гранично допустима концентрація в повітрі робочої зони. Дисертаційна робота виконана в рамках плану наукових досліджень Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького “Вивчення ступеня небезпеки комбінованого впливу на організм гранозану, цинебу, ГХЦГ, карбофосу, біоцину, полідазолу з метою розробки методики регламентування пестицидів, що застосовуються одночасно і послідовно, та АСУ періодичними медоглядами осіб, які працюють з ними” (№ держ. реєстрації 01824016707) передбачених Зведеним проблемно-тематичним планом наукових досліджень Проблемної комісії “Наукові основи гігієни і токсикології пестицидів, полімерів і пластичних мас” 14.03.01.02. Метою роботи була токсиколого-гігієнічна оцінка полікарбацину, як одного з представників групи етилен-біс-дитіокарбаматів, та розробка гігієнічних рекомендацій з оздоровлення умов праці під час його виробництва та застосування. вивчити рівень і структуру захворюваності з тимчасовою втратою працездатності робітників в умовах виробництва полікарбацину; розробити комплекс заходів з попередження негативного впливу полікарбацину на організм працівників під час його виробництва та застосування.Для виявлення можливого звязку між станом здоровя працівників та впливом полікарбацину використовували результати поглибленого аналізу захворюваності з тимчасовою втратою працездатності за трирічний період. Оцінювали загальні показники (кількість осіб, що захворіли, кількість випадків захворювань на 100 працівників та тривалість одного випадку), а також структуру захворюваності по окремих групах хворіб, з урахуванням “Міжнародної статистичної класифікації хворіб…” (ВООЗ, 1998). Клінічні симптоми гострого отруєння проявлялись через 4-6 годин після введення водної суспензії полікарбацину і характеризувались ознаками ураження центральної нервової системи, кровоносної системи та розладами травлення. Інгаляція полікарбацину в концентрації 31,6 ± 2,5 мг/м. куб. не викликала структурних змін внутрішніх органів, однак, вірогідно збільшувала кількість SH-груп у сироватці крові. Хронічна чотиримісячна інгаляція полікарбацину в концентрації 3,4 ± 0,09 мг/м. куб. викликала у щурів, починаючи з першого місяця експерименту, фазові зміни вмісту сульфгідрильних груп у сироватці крові, зниження активності лактатдегідрогенази (на 17,8-28%) і каталази (на 22,2-27,6%), посилення активності пероксидази (на 31%).На основі результатів токсикологічних, епідеміологічних та гігієнічних досліджень виявлено особливості біологічної дії полікарабцину, оцінено вплив його на стан здоровя працівників в умовах виробництва та застосування: 1. У токсикологічних експериментах з пероральним та інгаляційним надходженням препарату в організм дослідних тварин встановлено, що він відноситься до малотоксичних пестицидів з вираженими кумулятивними властивостями (Ккум - 1,92) та небезпечний з огляду на можливість розвитку хронічного інгаляційного отруєння (Zch = 6,47); Біологічна дія полікарбацину за інгаляційного надходження проявляється у порушенні функціонального стану центральної нервової системи, гепатотоксичності, змінах гематологічного статусу, ураженні нирок, органів дихання, порушенні окисно-відновних процесів; За тривалого інгаляційного надходження полікарбацину в організм на пороговому рівні (3,4 мг/м. куб.) виявляється його тиреотропна дія, що полягає у зниженні активності колоїду та компенсаторній гіперплазії тиреоїдного епітелію; клінічний отруєння гігієна Встановлено пороги гострої та хронічної інгаляційної дії полікарбацину на рівнях 22,0 та 3,4 мг/м. куб.